Через протести місцевих фермерів навесні поточного року Варшава прийняла тимчасову заборону на імпорт агропродукції з України. Вони наполягали, що реалізація українського зерна та кукурудзи знизила ціни на польському ринку. Крім Польщі, такі рішення ухвалили в чотирьох сусідніх державах — Угорщині, Словаччині, Румунії та Болгарії. ЄС досяг згоди з ними, а опісля оголосив, що до 5 червня запускає запобіжні заходи на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку і соняшнику з України, які згодом подовжив до 15 вересня. Після перемовин Києва з Брюсселем 15 вересня Єврокомісія оголосила, що не продовжуватиме обмежень на імпорт сільськогосподарської продукції з України. І зазначила, що Україна має запровадити ефективні заходи контролю за експортом чотирьох груп товарів, щоб запобігти збоям на ринках сусідів. Незважаючи на волю Єврокомісії, Варшава продовжила ембарго. До неї приєдналися Будапешт та Братислава, а Бухарест і Софія погодилися з рішенням Брюсселя. "Ми продовжимо цю заборону, незважаючи на їхню незгоду, попри незгоду Єврокомісії. Ми продовжимо заборону на імпорт українського збіжжя. Ми не слухатимемо Берлін, ми не будемо слухати фон дер Ляєн, Туска чи Вебера. Ми це зробимо, тому що це в інтересах польського фермера», — заявив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. Київ на це відреагував критично, як на недружній крок, навіть заявили про зворотні обмеження на польську аграрну продукцію і звернення до Світової організації торгівлі (далі СОТ) зі скаргою на дії польської сторони. Позов до суду та ембарго на польську продукцію Заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю виданню Politico заявив, що Україна подає позов до СОТ на Польщу, Угорщину та Словаччину через відмову скасувати заборону на імпорт агропродукції. Він назвав ці заходи "заявою про повну недовіру до Європейської комісії". За його словами, непокора Брюсселю з боку цих країн була не лише внутрішньою справою ЄС, але й викликала те, що він назвав "найбільшим системним занепокоєнням" — чи можуть міжнародні торгові партнери довіряти тому, що Брюссель говорить від імені ЄС. "Протягом багатьох років Європейська комісія була організатором торговельних перемовин та інституцією торговельної політики для всього ЄС. І ми раніше працювали на цій основі", – зазначив він. Качка підкреслив, що системний підхід щодо ігнорування позиції інституцій ЄС з боку Будапешта і Варшави буде "проблемою для ЄС загалом" через відсутність єдності. Згодом Тарас Качка у коментарі польському виданню Rzeczpospolita заявив, що Україна найближчими днями запровадить ембарго на цибулю, помідори, капусту і яблука з Польщі. За словами Качки, Україна після п'яти місяців перемовин втратила надію щодо врегулювання питань навколо української сільськогосподарської продукції. Він додав, що Київ вирішив обрати такий крок із запровадження ембарго, аби переконати Варшаву зробити крок назад і погодитися на розроблений у співпраці з Євросоюзом механізм ліцензування торгівлі зерном, за який відповідатиме Україна. Заступник наголосив, що зусилля української сторони спрямовані не на погіршення відносин з Польщею, а на те, щоб розробити цивілізовані методи врегулювання диспутів. Вийшли з зернової платформи У відповідь на дії української сторони Польща, Угорщина та Словаччина вирішили не брати участі в роботі координаційної платформи щодо українського зерна в Брюсселі, повідомляє польське видання PAP із посиланням на джерела в ЄС. За інформацію джерела, країни відмовляються від роботи в межах платформи через процедурну обережність, а також через те, що Києв може використати інформацію, надану в межах координаційної платформи, проти цих трьох країн у розгляді в СОТ. У той же час Президент Польщі Анджей Дуда, говорячи про позов, поданий Україною до Світової організації торгівлі, сказав, що Польща буде пояснювати ситуацію в суді, передає Polskie Radio. Він також додав, що його країна хоче допомогти нашій державі, але має відстоювати інтереси власних фермерів. "Я розумію, що в Україні є ділові кола, які хотіли б якнайшвидше продати зерно за мінімально можливою ціною. Ми повинні захищатися від цього. Це наш очевидний обов'язок. Тут такий збіг інтересів. Якщо Україна звернеться до суду, ми пояснимо ситуацію. Було б добре, щоб Україна пам'ятала, що вона отримує від нас допомогу, і пам'ятала, що ми є транзитною країною тільки для України", - сказав Дуда. Заяви на тлі розбрату На тлі зернового конфлітку Польща заявила, що більше не буде надавати озброєння Україні. Так, польський прем’єр-міністра Матеуша Моравецького заявив, що "його країна більше не передаватиме Україні зброю, тому що Польща зосередиться на власному озброєнні. Згодом Анджей Дуда сказав, що заява про "припинення поставки озброєння Україні" була перекручена, а слова прем'єр-міністра були інтерпретовані найгіршим чином. "На мою думку, прем'єр-міністр просто сказав ось що: ми не збираємося передавати Україні нове озброєння, яке ми зараз купуємо в межах модернізації польської армії. У нас обох була однакова позиція. Ми не можемо передати наше нове озброєння, яке ми зараз купуємо за мільярди доларів для польської армії, щоб зміцнити її, зміцнити безпеку Польщі", – висловився президент. Також у Польщі планують скоротити фінансову підтримку мільйона українських біженців, які знаходяться у країні. Відповідну заяву зробив державний секретар Канцелярії прем'єр-міністра Польщі Пйотр Мюллер. За словами Мюллера, підтримку біженців, яка охоплює скасування вимог щодо проживання та надання дозволів на роботу, безоплатний доступ до шкіл, медичного обслуговування та сімейної допомоги, не буде продовжено наступного року. "Пільги для українців "не є постійними". Положення закону мають тимчасовий характер, а наразі рішення про їх продовження немає", – сказав Мюллер. Нота протесту На виступі в ООН український президент Володимир Зеленський згадав зернову суперечку. "З початку повномасштабної агресії, росія заблокувала наші чорноморські та азовські морські порти. Наші порти на Дунаї досі залишаються мішенню для її ракет і безпілотників… Ми працюємо над збереженням сухопутних маршрутів. Тривожно бачити, як у цей час дехто в Європі підриває солідарність і влаштовує політичний театр, роблячи із зерна трилер. Може здаватися, що вони грають власну роль, але натомість вони допомагають підготувати сцену для московського актора", – заявив Зеленський. У свою чергу МЗС Польщі викликало посла України та передало рішучий протест польської сторони заявам президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН. Заступник глави польського МЗС Павел Яблонський зазначив, що ця теза є неправдивою щодо Польщі і що тиск на Варшаву на багатосторонніх форумах чи надсилання скарг до міжнародних трибуналів не є відповідними методами вирішення суперечок між країнами. Конфлікт через вибори На думку українського політолога Станіслава Желіховського, який висвітлює питання польсько-українських відносин, пов’язує зерновий конфлікт з виборами, які мають відбутися 15 жовтня, та політикою польського уряду "Права та справедливості" на чолі з Моравецьким. "Постулати цього уряду йдуть всупереч з нормальними відносинами з багатьма країнами. Україна не єдина в цьому списку, відбувається погіршення відносин Польщі з Німеччиною, Брюсселем", – каже Станіслав. На думку Желіховського, відносини з цим урядом в України ніколи не були ідеальними. Попри допомогу з озброєнням і транзитом важливих товарів під час повномасштабної війни. Він нагадує про конфлікти щодо питань історичної пам'яті та оцінки ролі УПА. Водночас, політолог вважає, що від постачання українського зерна, що спровокувало протести фермерів та ембарго, виграли і українські, і деякі польські підприємці. "Збували українське збіжжя, оскільки українське зерно дешевше. Але Україна мала право це робити, бо ЄС зняв всі бар'єри на той момент. Просто українського зерна на польському ринку стало настільки багато, що зерносховища не могли вже вміщати польське зерно, і почався обвал цін на польському ринку", – пояснює він. Проте як тільки тему падіння цін на збіжжя польських фермерів почали використовувати деякі польські опозиціонери та селянські рухи, влада вирішила накласти ембарго на імпорт українського збіжжя. Словаччина скасувала обмеження Міністри сільського господарства Словаччини та України домовилися створити систему ліцензування торгівлі зерном, що дасть змогу скасувати заборону на імпорт чотирьох українських товарів до Словаччини. Зазначається, що Україна погодилася зупинити скаргу, яку вона подала проти Словаччини до СОТ. Як повідомляється, між Україною та Словаччиною досягнуто домовленостей про створення системи торгівлі зерном на основі видачі та контролю ліцензій. Поки ця система не запрацює і не буде повністю протестована, заборона на імпорт чотирьох товарів з України залишається в силі. Що далі Наразі зерновий конфлікт між Польщею та Україною залишається відкритим. На думку Станіслава Желіховського, ситуація для України може змінитися, якщо переможе опозиція і до керівної коаліції увійде "Громадянська платформа" на чолі з Дональдом Туском, яка спирається на виборців з великих міст, а не з сільської місцевості. Але якщо до тієї ж коаліції увійде Польська селянська партія, то вона теж відстоюватиме інтереси польських фермерів. "Якщо ситуація у відносинах буде і далі загострюватися, буде тяжко насамперед нам, в контексті боротьби з росією. Але це невигідно буде і Польщі, яка потерпає від гібридних атак з боку Білорусі, а без України не може мати безпечного майбутнього. Це буде тільки на радість Кремлю", – висловив думку політолог. Євген Голобородько Фото з мережі Інтернет