З розпорядження «Про перейменування об’єктів топоніміки Старобільської міської територіальної громади» зрозуміло, що деякі вулиці отримали нові назви на честь видатних історичних постатей та головних подій українського державотворення. Серед діячів є гетьмани, письменники, поети — Богдан Хмельницький, Пилип Орлик, Євген Гребінка, Леся Українка та інші. Київська Русь Колишня вулиця Маяковського тепер носить назву на честь середньовічної української держави зі столицею в Києві, яка існувала з другої половини IX до середини XIII сторіччя. Основою Київської Русі була частина сучасних українських земель. Квартал Соборності Проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки (далі УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (далі ЗУНР) відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. На честь цієї події в Україні запроваджено державне свято — День Соборності України, яке відзначається з 1999 року. Українці святкують цей день, який символізує єдність нації та держави, щороку 22 січня. Відповідно до перейменування обʼєктів топоніміки в Старобільську квартал Воїнів-інтернаціоналістів нині є кварталом Соборності. Олександр Набока, краєзнавець, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України ЛНУ імені Тараса Шевченка, розповів що території обох новостворених держав знаходились на частині двох імперій. УНР зі столицею в Києві утворилася в 1917 році на місці південно-західних губерній російської імперії. ЗУНР постала в 1918 році на території Австро-Угорської імперії. Вона охоплювала територію заселену українцями — Східна Галичина, Буковина й Закарпаття. Столицею ЗУНР стало місто Львів. За словами доктора історичних наук, про прагнення обʼєднатися в одну державу жителями майбутніх УНР та ЗУНР згадувалося задовго до проголошення Акту Злуки. У 1848-1849 роках під хвилею революцій, що прокотилася Європою та отримала назву «Весна народів», жителі цих регіонів висловили прагнення про обʼєднання. — Попри кордони вони (жителі лівого та правого берегів України, які перебували під контролем двох імперій, – авт.) вважали себе представниками єдиної нації. На той період таке волевиявлення вже було досить важливим, – наголосив Олександр. Професор підкреслив, що таке перейменування є знаковим для України та Старобільська. Адже тоді, коли було проголошено Акт Злуки, відбулася Паризька мирна конференція, де було важливо заявити про прагнення до існування новоствореної держави. — Тодішній уряд незалежної, обʼєднаної української держави виходив на Паризьку конференцію, щоб заявити про своє існування та вибороти визнання незалежності на світовій арені. Уряд на конференції окреслив кордони, які вже включали в себе територію сучасної Луганщини зі Старобільськом. Такий приклад перейменування — це продовження визначення заявлених ще тоді кордонів нашої території, – розповів професор. Вулиця Героїв Крут Вулиця Комсомольська тепер іменується на честь пам'яті воїнів УНР, що загинули у бою проти червоногвардійців під Крутами — вулиця Героїв Крут. Бій між армією УНР і червоною гвардією, що відбувся у січні 1918 року біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина. Українці-оборонці проявили стійкість та відвагу. Бій був успішним для УНР — наказ командування було виконано, стрімкий наступ ворога наші зупинили, а здійснюючи організований відступ, зруйнували за собою колії й мости. Московські нападники втратили боєздатність на чотири дні. Подвиг Героїв Крут став частиною української історичної пам'яті та важливою складовою в національно-патріотичному вихованні молоді. День памʼяті Героїв Крут в Україні відзначається щороку 29 січня. Вулиця Гайдамацька Колишня вулиця Кутузова зараз називається Гайдамацькою. Ця вулиця може носити назву на честь Гайдамацького руху — національно-визвольного суспільно-політичного руху проти народного поневолення на Правобережній Україні, який діяв наприкінці XVIII — на початку XIX ст. Однак, професор відзначив, що є інший підхід, який дозволяє трактувати нову назву. — У період національно-визвольних змагань (1917-1921 рр. — період в історії України, що характеризується діяльністю українських сил, спрямованою на відродження самостійної держави на всіх українських етнічних землях, – авт.) на території сучасної Луганщини розташовувалося військове формування держави гетьмана Павла Скоропадського, а згодом і УНР. Запорізький корпус армії УНР ніс прикордонну службу на кордоні з радянською росією. І в просторіччі ці воїни називалася гайдамаками. Вони самі себе називали на честь повстанців, що діяли у XVIII сторіччі. Гайдамаки новоствореної держави несли службу в Сватовому, Старобільську і в селі Можняківка на Новопсковщині. До речі, у Можняківці навіть був Гайдамацький хрест — могила, де були поховані воїни УНР на території їхнього місцеперебування, – розповідає Набока. Вулиця Хмельницька Колишня Молодогвардійська нині є вулицею Хмельницькою. Богдан Хмельницький — видатний український гетьман, який у 1648 році підіймає антипольське повстання. Воно увійшло в історію, як національно-визвольна війна під керівництвом Хмельницького (1648-1657 роки). За словами історика, війна завершилася створенням української гетьманської держави. Козацька держава проіснувала до фактичної її ліквідації катериненським царизмом у 1764 році. — Хмельницького оцінювали, як людину, яка сприяла історичному обʼєднаню російського і українського народу. В 1654 році він підписав угоду з російським царем Олексієм Романовим, тим самим визнавши себе васалом московського царя. І це ось в російській історіографії вважають за «історичне обʼєднання». Вулиць Хмельницького в Україні багато. Хоча сам Хмельницький не мав безпосереднього стосунку до Слобідської України і Старобільська, адже в ті роки його ще не існувало, – розповів Набока. Також, слід зауважити, що ім'я Хмельницького також носить місто-побратим Старобільська. На честь гетьмана Мазепи Вулицю Суворова названо на честь гетьмана Івана Мазепи. Мазепа — видатний гетьман України, який був головою Козацької держави з 1688 по 1709 роки. Період правління Мазепи вважається піком розвитку, говорить історик. За його правління остаточно завершується період Руїни і починається стабілізація, для якої характерне економічне зростання, розквіт культури. Завдяки зусиллям гетьмана формується стиль Козацького бароко. Професор наголосив, що елементи цього мистецького стилю можна зустріти у збудованих церквах сучасної Луганщини. Зокрема, це — Свято-Успенська церква в селі Осинове Новопсковської громади. — У період його правління відбувається процес переростання козацької старшини в особливий аристократичний прошарок, який в Польщі називався шляхтою. Тобто, в Козацькій державі сформувалася власна «шляхта». При цьому сам Мазепа був магнатом — великим землевласником. Його можна вважати не тільки за гетьмана, а й за тогочасного олігарха, – розповідає Олександр. Більшу частину свого життя Мазепа підтримував російського царя Петра І, вони навіть були близькими друзями. Але системні обмеження Петром козацьких привілеїв змушує гетьмана виявити непокору. — Козаки відчували, що у них забирають певні права, за якими вони співіснували з російською владою. Першим повстав Булавін, а за ним через два роки послідував Мазепа. Російські історіки вважають, що гетьман нібито зрадив царя та став на бік шведського короля Карла ХІІ. І Мазепа дійсно відмовився від укладеного Богданом Хмельницьким договору про васалітет, ставши таким чином повстанцем. Цар гіпертрофовано на це відреагував та сприймав такий вчинок за справжню зраду. Згодом постать Мазепи «демонізували» і мазепинцями почали називати всіх, хто був за Україну. Так було до тих пір поки не виник символ страшного «бандерівця», – підсумував Олександр. Гетьман у вигнанні Старобільська вулиця Лермонтова тепер носить ім'я Пилипа Орлика. Пилип Орлик — гетьман у вигнанні (1710-1742 роки). Пилип служив гетьману Мазепі. Але після розпочатого повстання вони вимушені були покинути Козацьку державу. — Коли помер Мазепа, Орлика обрали гетьманом у вигнанні. На випадок перемоги Швеції у війни проти Петра І Орлик мав представляти гетьманщину та сформувати новий міжнародний порядок. Одночасно Пилип намагався реалізувати і власні державницькі ідеї — повернутися, організувати повстання. Він був мало повʼязаний зі Слобожанщиною, особливо зі Старобільщиною. Орлик, коли готував повстання, надсилав на Слобідську Україну, можливо і в наші краї, гінців, які виступали проти російської влади. Але їх зустрічали не дуже позитивно. Крім того, Орлик створив першу Конституцію козацької держави, – розповів професор. Інші діячі Колишня вулиця Биковського у Старобільську названа на честь Євгена Гребінки. Гребінка — український письменник, байкар, педагог та видавець. Вулиця Горького нині називається на честь письменника Григора Тютюнника. Він — прозаїк, перекладач, педагог. Вулиця Першого травня отримала назву на честь Григорія Сковороди. Сковорода — філософ-мислитель, богослов, поет та педагог. "Григорій Сковорода може бути повʼязаний з нашим краєм. Є легенда, що він перебував в Свято-Успенській церкві в селі Осинове на Новопсковщині, де вчив дітей родини Тевʼяшева. Землі Закамʼянки (історична назва Новопскову, – авт.) були під патронатом роду Тевʼяшевих", – розповів Олександр Набока. У селі Єгорівка колишня вулиця Лєрмонтова носить імʼя видатної поетеси Лесі Українки. Леся — ще й драматургиня, перекладачка і громадська діячка. Її справжнє імʼя — Лариса Косач. Євген Голобородько Фото з мережі Інтернет