Жахливі паралелі: що спільного між радянською окупацією Латвії та російською окупацією України Кореспондент "ТЕЛЕгазети" відвідав Музей окупації Латвії, експозиції якого розповідають як про захоплення країни радянським союзом, так і про окупацію республіки нацистською Німеччиною. Цікаво, що загарбницька історія СРСР у Латвії має чіткі паралелі з тим, що зараз творить кремль в Україні Музей окупації Латвії розташований на площі в історичному центрі Риги. За словами гіда, заклад користується неабиякою популярністю, адже щодня його відвідують декілька десятків туристів. Саму будівлю побудували ще за роки існування радянської імперії зла. Вперше заклад було відкрито в 1970 році, до сторічного ювілею Володимира Леніна, як музей Латиських червоних стрільців. За своєю суттю цей заклад став місцем запровадження радянської пропаганди і так було ледь не до самого розвалу Союзу.
З відновленням незалежності Латвії будова деякий час не використовувалась, допоки у 1993 році на базі колишньої "Мекки пропаганди" не було відкрито Музей окупації, а будівлю реконструювали - вже за наших часів.
Експозиції музею висвітлюють як нацистську, так і радянську окупацію Латвії у ХХ столітті. Латвія була окупована радянцями двічі. Перша окупація — у період з 1940 по 1941 роки, а вже після завершення Другої світової війни червона армія знову повернулася до країни і влада Союзу закріпилася тут на довгі десятиліття.
Представлені експозиції просто занурюють відвідувачів у темні часи радянської окупації Латвії, розповідають про злочинні методи, якими керувалася радянська влада, впроваджуючи репресивний апарат. А найстрашніше - усвідомлювати, що після стільки років сучасна росія мало змінилася, і використовує майже ті самі злочинні методи - на окупованих територіях України.
Липова масовка
Уряд Латвії 16 червня 1940 отримав ультимативні вимоги від СРСР: змінити уряд в республіці та не перешкоджати радянській армії, яка має зайти на територію. Карліс Улманіс, президент Латвії, прийняв "пропозицію". Вже 17 червня Червона армія перетнула латвійські кордони. Тієї ж доби радянці добралися до латвійської столиці.
На фото, зроблених у ті дні, видно, нібито люди із зацікавленістю спостерігають за червоноармійцями, що прийшли. Але, як зазначив музейний гід, багато хто з тих глядачів — радянські солдати, переодягнені в цивільний одяг. За допомогою такої масовки комуністи створювали видимість підтримки окупації серед місцевого населення.
Схожі події відбуваються і в наш час. 24 лютого 2022 росіяни розпочали широкомасштабну агресію проти України. За війною послідувала окупація українських земель. Більша частина території Луганщини була захоплена у перші тижні вторгнення. За ворожими силами до окупованих регіонів почали проникати російські пропагандисти, які знімали фейкові репортажі про "покращення", які нібито прийшли з "руським міром".
Для зйомки таких сюжетів росіяни завозили "акторів" із російських глибинок та раніше окупованих територій, видаючи їх за місцевих жителів. Навіть на російських агрегаторах оголошень (аналогах OLX, - авт.) зустрічалися повідомлення про пошук масовки для участі в зйомках на тимчасово окупованих територіях України.
Їхнє завдання було просте — виправдовувати захоплення територій і знімати щасливі, вдячні обличчя. Іноді такі сюжети знімалися й у Старобільську. Але за рахунок того, що населення Старобільська невелике, а майже всі старобільчани знають один одного, тому громада легко визначала, хто з учасників пропагандистських сюжетів є справжнім жителем міста, а хто - представником липової масовки.
Зрадники та колаборанти
Колабораціонізм є невід'ємною частиною будь-якої війни та незаконної анексії територій. За розповідями гіда ми дізналися, що кремль почав готувати новий уряд Латвії ще задовго до анексії країни, а вже з приходом Червоної армії московська адміністрація почала діяти в республіці. Очолили "уряд" завербовані латиші, яких рекретували ще в 1920-1930 рр. Серед них були як письменники, так і вчені та інші представники інтелектуального суспільства.
За словами гіда, серед колаборантів були ті, хто вважав, що їх діяльність була недооцінена в незалежній Латвії. Інші ж думали, що окупація відкриє вікно можливостей. Були й ті, хто не бачив загрози в обличчі комуністів. Тим паче, що радянський уряд розпочав діяльність з привабливої пропаганди, яка обіцяла зробити всіх рівними в суспільстві.
На тимчасово окупованих територіях України теж не обійшлося без зрадників та колаборантів. Але, як то кажуть, є нюанс. Якщо комуністи в Латвії намагалися вербувати еліту суспільства, то в наші часи на захоплених територіях серед колаборантів, отримавших відповідальні посади, часто зустрічаються люди, які не мають жодного адмінистративного досвіду, а у деяких випадках навіть вищої освіти. Головне для кремля — лояльність до окупаційного режиму, а не професійні навички.
Фіктивні вибори та псевдореферендум
Один із способів надати окупації правового статусу — провести фіктивний плебісцит. Радянський уряд Латвії вирішив провести псевдовибори, на яких виступила лише одна комуністична партія. Результати, звісно, були такі, які були потрібні окупантам: комуністи набрали аж 98% голосів.
Утім, радянські медіа помилково надали результати світовим ЗМІ ще задовго до закінчення виборів.
Для легалізації окупації в Україні росіяни також проводили "референдум" про входження тимчасово окупованих територій до складу рф.
За інформацією від наших джерел відомо, що на новоокупованих територіях Луганщини явка на так званих виборчих дільницях була вкрай низькою. Через це росіянам навіть доводилося відвідувати "виборців" удома. У деяких випадках бойовики навіть тиснули на людей, аби ті ухвалювати необхідне рішення "за приєднання". Наприклад, пенсіонерам, якщо вони не проявлять своє "волевиявлення" як треба, погрожували позбавленням виплат. Саму "виборчу комісію" супроводжували озброєні бойовики, а це створювало відповідний моральний тиск на жителів.
За підсумками фейкового плебісциту в так званій "лнр" за входження до складу рф проголосували 98,42% виборців. Звичайно ж, росіяни не спитали людей, що були вимушені покинути окуповані регіони. А сам ватажок угруповання "лнр" Леонід Пасічник ще напередодні референдуму в інтерв’ю російським змі заявляв, що за його даними, більшість жителів республіки "проголосують за входження до складу росії".
"Відсоток жителів "лнр", які віддають свої голоси за входження до складу рф, - він переважний. Це абсолютне, вільне вираження волевиявлення мешканців нашої республіки", - сказав терорист.
Насправді, справжній підрахунок мало цікавив окупантів, про результати, що мали бути заявлені, було відомо зазделегідь.
Примусова паспортизація
Ще одна загальна спільна риса окупації — вимушена паспортизація. З приходом комуністів до Латвії людей змушували отримувати радянські паспорти.
Зараз на тимчасово окупованих територіях України загарбники віднайшли чимало важелів впливу, аби заохотити українців отримати псевдодокумент, тим самим "юридично" виправдати окупацію.
Так, без документу рф людину можуть звільнити з роботи та залишити без джерела прибутку, а пенсіонерам - скасувати виплати. Людей без нав'язаного громадянства можуть позбавити права власності на майно, права на медичне обслуговування та освіту (хоча яка там освіта - тема для окремої розмови), або просто замордувати на підвалі, як "шпигуна" та "диверсанта".
При цьому фіктивне "російське громадянство" не визнає жодна цивілізована країна світу. А подекуди навіть в самій росії не сприймають цей "документ" всерйоз.
Знецінення національної валюти
До захоплення країни совєтами в Латвії була своя валюта — лати. Відразу ж після окупації республіки радянська влада почала боротися з національною валютою. Гід зазначив, що за курсом того часу 1 лат дорівнював 3 радянським рублям. Радянська влада штучно вирівняла курс 1 до 1.
Це призвело до того, що протягом кількох тижнів у латвійських магазинах вже спостерігався дефиціт товарів. Разом з цим комуністи почали конфісковувати майно, гроші, підприємства - на користь держави. Як помітив музейний гід, радянці виконали свою головну обіцянку, зробивши всіх однаково бідними, а значить — рівними.
Ледь не так само діяли росіяни на новоокупованих територіях. Так званий уряд "лнр" теж почав знецінювати українську гривню. Спочатку загарбники "пропонували" курс 1 до 2,5, і зрештою знецінили гривню, майже прирівнявши до їх "дерев'яної" валюти, а згодом на захоплених територіях взагалі заборонили розраховуватися українською валютою. Розграбування майна людей та держави також відбувається, хоч і не так відкрито, як це було в Латвії.
Репресивний апарат
Один з найяскравіших прикладів злочинів кремлівського режиму — репресивний апарат. Комуністи депортували чоловіків та жінок Латвії у віддалені російські регіони, позбавляючи їх всього нажитого, а в деяких випадках навіть життя. Також чимало громадян постраждали від радянських спецслужб — НКВС (згодом КДБ).
У сучасній злочинній війні чимало наших співвітчизників постраждали від російських спецслужб та самих солдат окупаційної армії. Чим більше ЗСУ звільняють українських земель від російської погані, тим більше світ дізнається про злочини, які відбуваються під керівництвом кремля на окупованих територіях. Про це свідчать знайдені катівні на звільненій Харківщині та Херсонщині, а чого варта Буча... "ТЕЛЕгазета" теж неодноразово писала про старобільчан, які постраждали від так званих спецслужб "лнр". Багато наших людей і досі перебуває у ворожому полоні.
Як ми бачимо, росія, завдяки політиці володимира путіна, мало чим відрізняється від безжального, жадібного й дикого радянського союзу середини минулого віку - через стільки років методи анексії територій та політика, яку впроваджують росіяни та їхні поплічники, залишаються майже не змінними.
Євген Голобородько
Фото автора
Читайте також:
Як кремль обходить санкції Заходу та продовжує імпорт комплектуючих для ВПК Танки в Ризі. Більшість з глядачів - червоноармійці, переодягнені в цивільний одяг 51255 Радянська влада у Латвії змушувала людей отримувати паспорти СРСР 51256 Комуністи боролися з національною валютою, впроваджуючи рублі 51257 Щодня музею відвідують багато туристів з різних країн 51258 Радянська влада влаштовувала пропагандистські паради 51259 Портрет Сталіна, розміщений в музею 51260 |
Інше по темі:
|