З 1 вересня 2023 року Українська Греко-Католицька Церква в Україні переходить на новий стиль для нерухомих свят із збереженням чинної Пасхалії. Про це заявив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у прямому ефірі «Живого телебачення», повідомляючи рішення Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні щодо календарної реформи. На рішення УГКЦ перейти на новий календар саме зараз вплинула суспільна зміна, яка відбулася в останньому півріччі, — ще на початку 2022 року питання календаря розділяло українців. Пізніше, зокрема через війну, одностайність українців щодо цього питання почала зростати. Про це свідчить і опитування про дату святкування Різдва, запроваджене в додатку Дія, за результатами якого 58,99% голосів віддали перевагу 25 грудня проти 25,48% тих, хто вважає, що Різдво треба святкувати 7 січня. Опитування, проведені серед парафіян УГКЦ, також виявили більшість прихильників переходу на нове обчислення. Богослов Максим Тимо про причини сказав в інтерв'ю Tvoemisto.tv : "...це питання дуже сильно політизується. І не лише на рівні суспільства, держави, а й на рівні Церкви, бо ми дуже часто чуємо гасло «Геть від Москви!». Воно звучить у двох сенсах: в політичному, я б навіть сказав, у цивілізаційному, але також у церковному. Це особливо актуально для ПЦУ, бо українська Церква вже отримала автокефалію, вона зміцнюється, розвивається, і це хороший шанс остаточно відірватися від московського впливу та перейти на новий календар. Частково це, звичайно, і про історію, але здебільшого про політику". Про причини та нюанси переходу на новий стиль розповів Отець Роман Бегей у студії програми “Духовна Абетка”. Чому ж в Україні досі жили за Юліанським календарем? Слід почати з того, що впровадження Григоріанського календаря протестанти прийняли у 18 сторіччі: Англія, Норвегія, ряд інших країн протестантської віри теж перейшли на нову систему літочислення. А от православна церква - ні. Константинопольський патріарх погодився з раціональністю і доцільністю нової календарної системи, – кажуть історики – Але суто через політичні міркування і ворогування між церквами (католицькою і православною), на неї так і не перейшли, дотримуючись Юліанського календаря. Коли московському патріарху запропонували перейти на Григоріанський календар, а таку пропозицію зокрема зробив московський цар Петро І, той заявив: ліпше нехай уся земля піде в пекло, але одним календарем з римським папою ми жити не будемо. Григоріанський календар почав діяти в Українській Народній Республіці з 16 лютого 1918 року: відтоді цей день стали вважати 1 березня 1918 року. Українські ж православні та греко-католицька церкви до нововведеної реформи жили за Юліанським стилем. Богослов Максим Тимо про це також розповідає у матеріалі Tvoemisto.tv «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва» : «Це історичний факт, яким треба оперувати. По-друге, варто говорити про переваги григоріанського календаря, що він правильніший, точніший. Про це можна навіть у вікіпедії прочитати – що григоріанський календар досконаліший. По-третє, потрібно спиратися на очевидний факт: увесь світ, і ми також, живе за григоріанським календарем. Це стосується всіх дат, крім церковних», – каже він. Слід зазначити, що українські церкви переходитимуть не на григоріанський календар, а на вдосконалений юліанський, так званий новоюліанський. Як і григоріанський, він побудований на основі юліанського календаря. У деякі роки, що за юліанським календарем мають бути високосними, 366-й день (29 лютого) не додається («пропускається»). У новоюліанському календарі «пропускається» 7 діб на 900 років, тоді як у григоріанському — 3 доби на 400 років. Тобто, за великим рахунком, різниця між грогріанським і юліанським для пересічної людини - дуже невелика. Перехід УГКЦ (а можливо і ПЦУ) на новий календар відбудеться 1 вересня, адже саме тоді за візантійською традицією починається літургійний рік. Найголовніше що цікавить тепер українців - як змінились дати їх улюблених родинних свят. За новим календарем Різдво святкуватимемо 25 грудня замість 7 січня, Щедрий вечір - 31 грудня, Миколая - 6 грудня, Водохреща - 6 січня, Юрія - 23 квітня, Преображення - 6 серпня. Однак свято Великодня і Зелені свята і Квітна неділя не змінять свою дату святкування через те, що це так звані рухомі свята, їх, за рішенням УГКЦ, не змінювали. Напишіть в коментарях, якщо бажаєте, щоб ми опублікували детальний календар церковних свят за новим стилем. Закінчити цю статтю ми вирішили думкою з приводу питання календарів священика ПЦУ з Луганщини Володимира Маглени, знайомого багатьом нашим давнім читачам за публікаціями, а для декого й особисто. Маглена вважає, що Православна церква України нічого не втратить, якщо прийме рішення про перехід на новоюліанське обчислення. "Церква - це громада. Тому, якщо в громаді домінує думка, що краще змінити календар - так тому й бути. Не потрібно повторювати помилок московського патріархату, який намагається маніпулювати думкою пастви. Саме тому особисто я - за перехід. І, скориставшись дозволом синоду ПЦУ, вже справляв богослужіння 25 грудня". Ліза Гребенюк Читайте також: Західні танки на полі бою України: переваги та недоліки