Польща надасть Україні танки Leopard Влада Польщі прийняла рішення передати Україні роту танків Leopard 2 у рамках міжнародної коаліції. Про це сказав польський президент Анджей Дуда на брифінгу у Львові 11 січня. "Ми хотіли б, щоб це була міжнародна коаліція, і ми на її розгляд подали пропозицію про надання першого пакету танків Leopard 2, який, сподіваюся, разом з іншими партіями цих танків, які є в інших країнах, будуть відправлені до України", – сказав він. Анджей Дуда уточнив, що таке рішення в Польщі вже ухвалено, але не повідомив подробиць про "танкову" коаліцію. Велика Британія планує дати танки Україні Газета Financial Times з посиланням на речника британського уряду повідомила, що прем'єр Великої Британії Ріші Сунак попросив міністра оборони Бена Воллеса "працювати з партнерами" в найближчі тижні, аби просунутися "швидше з нашою підтримкою України, включаючи надання танків". Йдеться про постачання Україні танків Challenger 2 британської армії. Видання пише, що поки що мова йде про постачання 10 таких танків. Постачання ЗСУ бронетехніки, зокрема танків, перебуває на порядку денному кількох урядів партнерів України. На Заході дедалі більше лунають голоси відомих політиків, які закликають надати допомогу для наступу українських військ якомога швидше, протягом тижнів. Результати саміту Люблінського трикутника Володимир Зеленський, президент України, Ґітанас Науседа, президент Литви і Анджей Дуда, президент Польщі, підписали Спільну декларацію за результатами другого саміту Люблінського трикутника, що відбувся 11 січня у Львові. Про це повідомляє Офіс президента. "За результатами переговорів є спільна декларація. У ній відображено ключові політичні, гуманітарні та інші висновки сьогоднішньої зустрічі", – сказав Володимир Зеленський під час спілкування з представниками ЗМІ щодо результатів переговорів. Вказано, що ця декларація підтверджує багатовікові історичні зв'язки між Україною, Литвою та Польщею, а також визначає пріоритетні напрямки співпраці Люблінського трикутника, зокрема, у рамках стратегічного курсу України щодо набуття повноправного членства в ЄС та НАТО. У документі зазначено намір Литви та Польщі продовжити надання потужної військової, технічної, оборонної, гуманітарної та іншої підтримки Україні. У спільній декларації висловлено підтримку скликання Глобального саміту формули миру для консолідації міжнародної підтримки мирного плану, представленого Володимиром Зеленським. Також підтверджено підтримку створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії росії проти України. У документі зазначено розширення Чорноморської зернової ініціативи на інші морські порти нашої держави та важливість продовження програми “Зерно з України” для посилення глобальної продовольчої безпеки. "З підписанням Спільної декларації на рівні президентів України, Литви та Польщі фіксується підтримка литовською та польською сторонами перспективи набуття Україною членства в ЄС та НАТО, як тільки це дозволять умови", – підсумували в ОП. Україна налагодила виробництво боєприпасів для мінометів Державний концерн Укроборонпром налагодив серійне виробництво 82-міліметрових пострілів за кордоном – на потужностях однієї з країн-членів НАТО. Про це повідомляє прес-служба концерну. "Удосконалена Укроборонпромом міна в рази краща за штатну. Кількість смертоносних уламків, зафіксованих під час випробувань на щитах мішеней і на майданчику мішеневої обстановки, у 2–2,5 рази більше, ніж повинна мати штатна міна. Розміри і форма уламків також кращі за штатні", – йдеться у повідомленні. Уточнюється, що, згідно зі стандартом, при розриві штатної міни кількість уламків, які мають уразити ціль на відстані п'ять метрів, має досягати 198 од., на відстані 10 метрів – 70 од., а на відстані 15 метрів – 41 од. У вдосконаленому боєприпасі це 460, 140 та 69 осколків відповідно. При цьому уламкова міна 82-мм призначена для ураження живої сили ворога з міномету на відстані до 4 500 метрів. Подробиці зустрічі омбудсменів України та рф У ході переговорів у Туреччині йшлося про активізацію обміну військовополоненими, повернення поранених та цивільних. Про це розповів Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець за наслідками зустрічі з російським омбудсменом Тетяною Москальковою, повідомляє Укрінформ. "Питання, які ми піднімали в рамках наших зустрічей, - це вирішення гуманітарних проблем громадян України та громадян рф. Це активізація обміну військовополонених. Окрему увагу було приділено пораненим. Окрема увага була громадянам України, які відбувають великі тюремні терміни на території рф, починаючи з 2014 р. Йдеться про велику кількість громадян України, які, на думку рф, вчиняли кримінальні злочини на території АР Крим, були питання щодо возз'єднання сімей, повернення дітей, напрацювання механізму обміну офіційними документами для громадян, які перебувають на території України чи росії, та безліч інших питань", - зазначив Лубінець. За його словами, йдеться про тисячі громадян України. Лубінець також розповів, що окремо порушувалося питання невиконання росією Женевських конвенцій, зокрема щодо умов утримання, негідного поводження з військовополоненими. "Крім того, ми обговорили питання діяльності Міжнародного комітету Червоного Хреста на території України та росії, де я офіційно заявив, що росія має надати доступ представникам Міжнародного комітету Червоного Хреста до місць утримання українських військовополонених", - наголосив український омбудсмен.