На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Володимир Череватий обіймав посаду першого заступника голови Старобільської РДА. 7 вересня 2022 року президент України Володимир Зеленський своїм указом призначив його керувати райдержадміністрацією, а його попередника Віталія Кононова було звільнено за тиждень до цього — 30 серпня. "Коли почалося повномасштабне вторгнення, Кононов був на роботі, опікувався питаннями евакуації жителів району. Потім зв'язок з ним було втрачено і якихось контактів у мене нема. Фактично, ще на початку весни я намагався з ним зв'язатися, але зв'язку немає і досі", — сказав Череватий. Перші дні вторгнення Напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну вся країна жила, як на пороховій бочці. Готувалися до вторгнення й у райдержадміністрації. "Ми проводили роботу по створенню територіальної оборони згідно зі законом "Про основи національного спротиву". Опрацьовували питання з прикордонниками, з облаштуванням фортифікаційних споруд тощо. Проте закінчити розпочате не вдалося, бо сталося повномасштабне вторгнення. Якихось офіційних повідомлень про дату вторгнення не надходило. Тоді я працював першим заступником і такої інформації не мав. Безпосередньо перед війною нам надійшло доручення від обласної евакуаційної комісії про підготовку до евакуації мешканців міста Щастя та Станиці Луганської до Старобільська", — розповів Череватий. Таким місцем прийому біженців стала дитяча юнацько-спортивна школа (ДЮСШ). До початку вторгнення Старобільська міська рада підготувала все необхідне для розміщення людей, яким потрібен буде притулок. Коли Старобільськ захопили російські окупанти, у ДЮСШ почали розміщувати жителів Сєвєродонецька, Рубіжного, Лисичанська та інших населених пунктів області, в яких велися активні бойові дії. Тобто загарбники користувалися всім, що вдалося підготувати українській владі. Евакуація з району "У перші години війни від обласної евакуаційної комісії нам надійшла інформація про повну евакуацію населення. Ми також ухвалили відповідне рішення. Одразу всі голови громад Старобільського району розпочали підготовку до евакуації. Безпосередньо в Старобільську евакуаційні автобуси забирали людей біля Будинку культури. Про оголошення евакуації писали в соцмережах, старости в селах проїжджали по домах — охочих було дуже мало. І це факт", — сказав очільник району. Евакуація співробітників райдержадміністрації, за словами Череватого, мала бути до Дніпра. "Коли Старобільськ вже був окупований, з Новопскова евакуація ще тривала, ми по карті прокладали маршрут, за яким можна безпечніше вивезти людей", — додав він. Кадрові питання Череватий повідомив, що більшість співробітників райдержадміністрації залишилися в Старобільську та перейшли на бік ворога. "Документацію, яка була в моєму безпосередньому доступі, я вивіз. Але це, скажімо так, небагато. Вся документація залишилася на тій території, тому що дійсно переважна більшість співробітників теж залишилися в окупації. Ті, хто виїхали, ті змогли забрати те, що було в їхніх кабінетах", — розповів нинішній очільник адміністрації, який, нагадаємо, на той час був першим заступником керівника. Ті, хто перейшов на бік окупантів, зазначив голова РДА, змінили номери телефонів і не спілкуються з тими, хто виїхав. "Контактів з тією територією в нас немає. І дійсно є великі проблеми, з кадрами, з інших питань. У нас зараз повністю нова бухгалтерія, в якій працюють навіть не старобільчани. Багато працівників нам зараз не вистачає. Звісно, ті завдання, які перед нами ставлять, ми виконуємо тією кількістю кадрів, що маємо, але якщо брати роботу після деокупації, то, звісно, людей потрібно буде більше. Шукаємо фахівців, перед усім з-поміж ВПО, які після деокупації повернуться на Старобільщину. Зараз у нас є потреба в начальнику відділу економіки. Ми даємо оголошення, але, на жаль, небагато є відкликів", — повідомив Череватий. Він уточнив, що зі штатного розкладу Старобільської райадміністрації (з урахуванням усіх структур, у тому числі управління праці та соціального захисту населення) в 135 одиниць, наразі зайняті лише 24 місця, тобто понад 100 вакансій — вільні. Проте необхідність у працівниках буде більше вже після деокупації території району. Робота районної ради У зв'язку з введенням у дію закону "Про правовий режим воєнного стану", повноваження районних рад перейшли районним адміністраціям. Таким чином, Старобільська районна рада фактично призупинила роботу. "Роман Решетняк, голова Старобільскої районної ради, спочатку займався припиненням трудових відносин з тими, хто пішов на співпрацю з окупантами, тобто, звільняв їх. А зараз він працює в рамках Асоціації районних та обласних рад, займається волонтерством. Також він збирає інформацію по депутатах районної ради, які перейшли на бік ворога", — розповів Череватий. Він додав, що є інформація про двох депутатів районної ради, які перейшли на бік окупантів. "Я не можу сказати, чи є там зараз кримінальні провадження, тому не маю права називати їхні прізвища", — уточнив він. Скільки людей залишили домівки За словами Череватого, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Старобільському районі (мається на увазі територія району, збільшена за реформи децентралізації, — ред.) мешкало 226 тисяч жителів, плюс приблизно така ж кількість внутрішньо переміщених осіб. Скільки людей повернуться та залишаться — поки невідомо. "Якась статистика щодо виїзду жителів з окупованих територій не ведеться, проте, за нашими даними, в інші області України виїхали понад 25,6 тис. мешканців Старобільського району. Але це тільки ті, яких ми можемо підтвердити, скільки насправді виїхало — точної цифри немає, тим більш ми не володіємо інформацією, скільки наших людей перебуває за кордоном", — пояснив голова РВА. Жителі району здебільшого переїхали до Києва, Дніпра, Львова, проте якогось компактного проживання немає. Підготовка до деокупації Вже зараз працівники райдержадміністрації займаються підготовкою до роботи після деокупації. Це та робота, яка зазвичай не помітна — розробка різноманітних програм, підготовка документації. "Робота йде по всім напрямкам: по медицині, по комунальній сфері, по сфері цивільного захисту та інших. По тій же комунальній сфері дуже багато потрібно провести підготовчої роботи, в тому числі вирішити питання водопостачання, водовідведення, вивозу побутових відходів та організації роботи з небезпечними відходами. Також треба пропрацювати роботу з транспортом та зв'язком", — розповідає про плани Череватий. Він звернув увагу, що вся робота зараз робиться з нуля, бо все залишилося на тій території. "У районі після деокупації буде велика проблема з лікарями, вчителями-предметниками. Старобільська лікарня відновилася у Дніпрі, а якщо взяти лікарні Біловодська, Новопскова та інших населених пунктів району, то з них виїхали одиниці лікарів", — сказав голова району. Володимир Череватий в якості приклада розповів, яка склалася ситуація після деокупації в Куп'янському районі. "До війни у місті мешкало 50 тисяч людей, зараз залишилася приблизно половина. На цю кількість населення в Куп'янську — лише два лікарі, при цьому один з лікарів — місцевий, а другого направили працювати у місто з Харківської області", — повідомив він. Крім підготовки до деокупації, працівники районної військової адміністрації опікуються гуманітарним хабом на Закарпатті у Сваляві та ведуть іншу роботу з підтримки переселенців. "Ми займаємося не лише з ВПО зі Старобільського району, а взагалі з усіма переселенцями з Луганщини. Зараз відкриваємо у Києві центр підтримки молоді та дітей. Працюємо з міжнародниками, працюємо з партнерами, які будуть заходити з нами після деокупації тощо", — розповів Череватий. Також Старобільська військова районна адміністрація координує роботу міської, селищних та сільських адміністрацій району, які до війни були незалежними від роботи райадміністрації. "На сьогодні все дуже важко відновити. Наприклад, у Білолуцьку ніхто з влади не виїхав, нічого не вивезли, довелося відновлювати роботу всю з нуля, бо не було ані документів, ані бухгалтерії, ані рахунків, ані звітів — взагалі нічого. Потихеньку відновили все це та запустили", — додав голова Старобільської ВРА. Коли пустять додому Чимало жителів Старобільщини вже сидять майже на валізах, очікуючи звільнення батьківщини від російських окупантів. Проте одразу після деокупації доведеться ще якийсь час чекати. "Спираючись на практику Харківської області, після деокупації оголошується додаткова евакуація, з людей навіть підписку беруть, якщо вони відмовляються виїжджати. Ми не знаємо, як все відбуватиметься, адже ситуація у військовому плані може бути різна. Якщо населений пункт буде розташований у зоні прямого артилерійського вогню, то там перебувати буде небезпечно. Органи влади будуть повертатися та відновлювати район тільки після дозволу військових", — наголосив Череватий. Перед тим, як у місто повернуться органи місцевої влади, в ньому завершать роботу військові, за ними зайдуть правоохоронці, уточнив він. "У деокупованих населених пунктах Сватівського району вже працює місцева влада. Ситуація там залишається важкою, деокуповані населені пункти постійно обстрілюються. У нас визначений штаб з деокупації, я маю на увазі персональний склад. Люди попереджені, вони знають, що будуть заходити в перших рядах, коли в районі ще буде небезпечно, але вони готові працювати. В нас розроблений першочерговий план, що потрібно робити одразу після деокупації. Зараз формуємо матеріальні ресурси та засоби, щоб їх використовувати на деокупованій території", — розповів очільник району. Степан Андрющенко Читайте також: Два важких тижні: як старобільчанки виїздили з окупації через Запорізьку область