Представник президента у Верховній раді, член комітету з національної безпеки та оборони Федір Веніславський заявив, що у парламенті готується новий законопроєкт щодо змін у мобілізації та військової служби. У ньому передбачаються нові норми вручення повісток, відстрочки від військової служби та прав військовозобовʼязаних. Також з'явиться можливість здійснювати мобілізацію через рекрутингові компанії. Відповідний закон депутати можуть зареєструвати найближчим часом. Навіщо потрібні зміни Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк в етері національного телемарафону розповів, що на цьому етапі війни ускладнився процес мобілізації. За його словами, на початку повномасштабного вторгнення люди були налаштовані йти на фронт, щоб захистити свою сім'ю та дім. Сьогодні ж треба шукати інші стимули та мотивації для мобілізації. Зокрема, одна з ключових змін має зазнати комунікація з призовниками. Подоляк виокремив напрямки, які мають зазнати змін в процесі мобілізації: інша комунікація; гарантії тренінгу, психологічної підготовки; фрагментація всіх, хто де хоче працювати в українській армії. Повістки "по-новому" Веніславський повідомив, що у новому законопроєкті планують прописати можливість вручення повістки не лише особисто під розписку, а, зокрема, й через електронну пошту та рекомендованим листом. Повідомлення про передачу рекомендованого листа надходить до поштової скриньки, а вже сам лист із повісткою мають видати людині особисто в руки представники поштових служб. Це так звана публічна повістка. При цьому, за словами посадовця, у випадку з електронною поштою, в Україні вже фактично діє електронний кабінет військовозобов'язаних та призовників, який міститиме всі ідентифікаційні дані. "Ці норми мають спростити отримання повістки та не дозволяти людям зловживати тим, що вони нібито не отримують повістку і не порушують закон", - пояснив він. При цьому автори законопроєкту хочуть дозволити вручення повісток не лише представникам територіальних центрів комплектування, а й органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади. Це планують зробити, щоб уточнити повноваження всіх органів влади щодо мобілізації. Вищезгадані органи, за його словами, дуже часто уникають своїх обов'язків щодо мобілізації. Рекрутингові компанії в поміч ТЦК Український уряд планує залучати комерційні рекрутингові компанії для призова на військову службу. Про це сказав секретар РНБО України Олексій Данілов у інтервʼю виданню The Guardian. За його словами, зміни включатимуть використання комерційних рекрутингових компаній для проведення більш цілеспрямованого призову і запевнення призовників у тому, що вони будуть використані на посадах, які відповідають їхнім навичкам, а не будуть просто відправлені на фронт. Данілов зазначив, що зміни для мобілізації будуть залучені найбільші рекрутингові компанії в Україні. "Деякі люди бояться, бояться померти, бояться стріляти, але це не означає, що вони не можуть бути залучені до інших видів діяльності", — сказав Данілов. За словами Данілова, мобілізація стане гнучкішою, адже буде оголошено набір на ті спеціалізації, яких потребують Сили оборони України. Наприклад, якщо армії знадобляться зварювальники чи слюсарі, то можна буде набрати людей, які підходять саме на цю посаду. Водночас Роман Костенко, нардеп від партії "Голос", секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, вважає, що роль ТЦК у процесі мобілізації та призову має залишатися визначальною. "Я думаю, це все буде як допомога мобілізації, але основу буде складати ТЦК, в яких є вже розгалужена сітка у кожному районі, питання лише у тому, наскільки професійно вони будуть діяти", — висловився Костенко. Гарантії від рекрутингових компаній Одна з рекрутингових компаній з 10 листопада вже підписала контракт з Міністерством оборони. Йдеться про Lobby X. Керівник напрямку військового рекрутингу Олексій Рудченко в інтервʼю виданню Радіо свобода розповів яким чином гарантується потрапляння бійця саме на ту посаду, за якою він звернувся. Зазначимо, що ця компанія з літа 2022 року точково співпрацювала із окремими підрозділами і шукала військових для них. За його словами, розміщення вакансій узгоджується із командирським складом підрозділу. Тому саме вони гарантують, що людина потрапить саме на ту посаду у підрозділі. Рудченко додав, що теоретично можливо переведення бійця на іншу посаду за якийсь час. "Але якщо людина підписує, наприклад, контракт або на якийсь час, або до завершення воєнного стану, вона буде залишатися на цій посаді стільки, скільки вона захоче, бо це прописано в її контракті. Але таких випадків, щоб із тих більш ніж двох з половиною тисяч рекрутованих нами за цей час, щоб людину з часом переміщували і вона опинялась не на бажаній посаді, на моїй пам'яті не було", – зазначив рекрутер. Питання демобілізації У Комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки обговорюють запровадження механізмів для демобілізації з військової служби, а також звільнення в запас військових строкової служби. Про це під час брифінгу повідомив Федір Веніславський. Він підкреслив, що люди, які з перших днів повномасштабної війни перебувають у складі Сил безпеки і оборони України, мають "розуміти якісь орієнтири в їхній подальшій службі". Веніславський зазначив, що наразі пропонується упродовж 36 місяців служби за мобілізацією передбачити можливість демобілізації. Інакше кажучи, військові могли б демобілізуватися після трьох років служби — ті, хто мобілізувався 24 лютого 2022 року, до прикладу, змогли б демобілізуватися 24 лютого 2025 року. Але наразі це лише пропозиція. Терміни мають погодити у Генеральному штабі або ж там запропонують свій варіант. Крім того, цей термін можуть змінювати на етапі правок законопроєкту, тобто перед другим читанням або ще перед реєстрацією документа, а також перед голосуванням в другому читанні і в цілому, якщо буде відповідна правка. Він також зауважив, що комітет розглядає питання звільнення в запас військовослужбовців строкової служби. Так, чинне українське законодавство, яке регламентує питання проходження військової служби і виконання військового обов’язку, не передбачає звільнення в запас строковиків під час дії правового режиму воєнного стану. "Ми частково врегулювали це питання влітку минулого року, де передбачили можливість особі перейти на службу за контрактом і вже повноцінно служити в секторі безпеки і оборони. Що стосується загального звільнення в запас, це питання також обговорюється. Але на даний момент я не можу сказати, що вже є вирішення – глобальне чи загальне – цього питання", — резюмував він. "36 місяців — на рівні дискусій" Нардеп Роман Костенко зазначив, що питання демобілізації військовослужбовців через 36 місяців — лише дискусії. "Щодо 36 місяців, цієї норми взагалі, наскільки я знаю, ще поки ніде нема. Про ці 36 місяців озвучила Мар’яна Безугла і не як норму, а як просто питання до дискусії. Тому говорити, що це буде 36, 12 або 18, як зареєстровано зараз в одному законопроєкті, який вже лежить у Верховній Раді, – ніхто не знає", — висловився Костенко. На його думку, варто враховувати умови служби конкретного військовослужбовця, а не створювати однакові правила як для тих, хто служить у тилу, так і для військових, які на передовій. За словами нардепа, основою демобілізації має бути питання, скільки часу військовослужбовець провів у бойових діях. "До прикладу, можна 36 місяців загально, а якщо в бойових діях був більше 6 місяців, ти маєш право мобілізуватися після 12 місяців служби", — поділився думкою Костенко. Підстави для демобілізації Наразі законодавча база дозволяє демобілізувати лише тих, кому виповнилося 60 років, хто має проблеми зі здоров’ям і є відповідне рішення ВЛК, та тих, кого суд засудив до покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі. Народні депутати розглядають можливість додати до цього переліку підстав ще й такі: - звільнення із полону (крім тих, хто добровільно здався у полон), зокрема, обговорюють, що це має стосуватися й іноземців та осіб без громадянства; - інвалідність І та II груп; - дострокове розірванням контракту для курсанток; - проведення організаційних заходів у розвідорганах Служби безпеки України (СБУ) та Управлінні державної охорони України (УДО). Що думають військові про демобілізацію Офіцер Збройних сил, радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки, волонтер Юрій Касьянов в інтервʼю УНІАН розповів, що дискусія щодо демобілізації військовослужбовців — лише "бажання здобути електоральні бали". "Те, що зараз говорять про демобілізацію і було запущено, зокрема Мар'яною Безуглою… Я в цьому не бачу нічого, крім піару певних людей та бажання здобути електоральні бали. Про жодну демобілізацію в тому ключі, в якому вони її пропонують, зараз говорити неможливо. Це якийсь формальний підхід: прослужив 18 місяців, або 36, і тоді демобілізуєшся. Вибачте мені, але за три роки людини вже не буде! З моїх знайомих, які пішли на велику війну третина вже демобілізувалася, але навічно. Тому все це — просто загравання з електоратом", – сказав офіцер. На думку Касьянова, перш, ніж говорити про якусь демобілізацію, необхідно провести грамотну мобілізацію та усунути перекоси у віці бійці, яких призвали на фронт. Офіцер зазначив, що до лав ЗСУ має мобілізувати молодь віком від 18 до 35 років. Тоді як зараз на фронті середній військових 47-48 років. "У нас має бути не "прихисток для людей похилого віку" на фронті, а нормальні боєздатні частини, які реально можуть воювати, а не ті, що, вибачте мені, стометрівку пробігти не можуть. За оцінкою фахівців, у нас можна скомплектувати ще три армії з людей, які можуть і повинні служити в армії. І якщо сформувати три армії, можна демобілізувати тих, кому понад 45 років хоча б. Вони не можуть витримати навантаження війни", – заявив військовий. Ризики демобілізації На думку деяких військових демобілізація може нести певні ризики для фронту. Про ризики демобілізації військових з досвідом вказує боєць Вадим, який наразі воює на Запорізькому напрямку. Про це своє бачення він розповів в інтервʼю виданню DW. Боєць погоджується, що з точки зору соціальної справедливості було б правильно замінити тих військових, які служать вже тривалий час, але з іншого боку "не хочеться, аби все рухнуло". У нинішніх умовах більш доцільною Вадиму видається ідея запровадження більш тривалих відпусток після проходження певного терміну служби, аби виснажені військові мали можливість відновитися. "Нема зараз черг у військкомати. І всі визнають, що є нюанси з кадрами і підготовкою (мобілізованих, – авт.). А тут вже, грубо кажучи, стільки людей готових. Не хочеться, аби виникла ситуація, коли все пройдене виявиться марним, бо тоді й держави може не стати", – висловився військовий. На його думку, насамперед треба налагодити мобілізацію, а потім думати про те, кого і коли звільняти. Військовий квиток із собою Крім зазначених питань, в законі хочу зобов'язати військовозобов'язаних у період воєнного стану окрім документа, що засвідчує особу, постійно мати при собі документ про перебування на військовому обліку та пред'являти ці документи для представників ТЦК. Це робиться для того, щоб не доводилося підключати поліцію для вручення повістки та мінімізувати ризики можливих конфліктних ситуацій. Про мобілізацію студентів Якщо законопроєкт набуде чинності, то право на відстрочку від призову матимуть лише особи, які отримуватимуть наступний рівень освіти. Тобто, якщо після бакалаврату людина йде на магістратуру, а після магістерського ступеня людина йде на аспірантуру. За словами Веніславського, особи, які після однієї вищої освіти здобувають другу вищу освіту — того ж рівня або нижчого рівня — для них відстрочки не буде. Питання "обмежено придатних" Ще одне з нововведень, яке наразі розглядається, — це скасування визначення "обмежено придатний". На думку народних обранців, навколо цього терміну існує багато спекуляцій серед призовників. Депутат Роман Костенко зазначив, що у Раді є внутрішнє регулювання, що "обмежено придатних" військкомати можуть призвати, але тільки на окремі посади, де вони будуть нести службу. Але з іншого боку, коли вони потрапляють в армію, командир роти, бригади чи батальйону, може на це не зважати. Адже, у нього є право призначити їх на будь-яку посаду, на яку він вважає за потрібне. Федір Веніславський вважає, що також такими термінами можуть користуватися для ухиляння від служби, наприклад, чи інших неправомірних дій. "Я думаю, що абсолютно чітко треба визначити, в яких випадках особа не буде придатною для військової служби, в яких вона буде придатною", – висловив свою думку депутат. Схожу думку має уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубинець. Він зазначив, що через корупційну складову певній кількості громадян України, які не мають проблем зі здоров'ям, було видано довідки про їхню непридатність до несення військової служби. Водночас "громадянам України, які мають очевидні проблеми зі здоров'ям, є багаторічні діагнози, їм видали ці довідки "обмежено придатний", зазначив він. "Якщо він придатний, але має проблеми зі здоров'ям, то він придатний саме для проходження служби у певних військах. Якщо людина за своїм здоров'ям непридатна до виконання бойових завдань з автоматом у руках на передовій, вона може служити у штабі або у складі ракетних військ", - наголосив омбудсмен. Отже, основні зміни, які наразі обговорюються серед військово-політичного керівництва країни — врегулювання питання демобілізації військовослужбовців, скасування визначення "обмежено придатний" стосовно призовників, дозвіл працівникам військкоматів на перевірку документів у потенційних призовників (зараз це можуть робити тільки працівники поліції) та залучення до мобілізації рекрутингових компаній. У якому вигляді будуть прийняті ті чи інші питання ми можемо дізнатися лише після ухвалення закону. Євген Голобородько Фото з мережі Інтернет