Російське міністерство оборони оголосило, що з 20 липня кораблі, які прямують у Чорне море до українських портів, розглядатимуться як потенційні перевізники вантажів військового призначення, а прапора країн таких судів — "вважатимуться залученими до українського конфлікту на стороні київського режиму". Вороже оборонне відомство обґрунтувало блокаду українських портів виходом кремля із "Зернової угоди". Також міноборони рф повідомило, що ряд районів у північно-західній та південно-східній частинах міжнародних вод Чорного моря оголошено тимчасово небезпечними для судноплавства. Таким чином, з 20 липня чорноморське узбережжя України перебуває у фактичній блокаді. Військово-морські сили України з того часу вже неодноразово повідомляли, що у Чорному морі на бойовому чергуванні перебувають російські кораблі, що підтверджує погрози кремля. Так, станом на ранок 29 липня в Чорному морі на бойовому чергуванні знаходилось 10 ворожих кораблів, з них 1 — носій крилатих ракет "Калібр". Вимоги кремля У травні російське МЗС оприлюднило вимоги щодо продовження зернової угоди, без виконання яких погрожувало припинити участь в ній: - Знову приєднати россельхозбанк до SWIFT. - Розблокувати вхід в порти західних країн (які запровадили санкції) та страхування для російських суден. - Відновити поставки аміакопроводом Тольятті-Одеса територією України. - Розморозити активи російських компаній, які пов’язані з виробництвом сільгоспродукції та добрив. - Розморозити поставки запчастин для сільськогосподарської техніки. У Москві заявляли, що ці положення передбачав Меморандум про взаєморозуміння між росією та ООН, який був підписаний одночасно з зерновою угодою 22 липня 2022 року. Експерти відзначають, що одним з найважливіших питань для росії є відновлення поставок аміакопроводом Тольятті-Одеса. Він не працює від початку війни, а раніше саме ним до Одеського припортового заводу постачався аміак, який росіяни потім експортували на світовий ринок. Ще один важливий пункт для Кремля — зняття санкцій з россельхозбанку. Як зазначає Російська служба ВВС, про досягнення будь-яких домовленостей щодо россельхозбанку не повідомлялося. Видання Carnegie Politika пояснює, що россельхозбанк раніше не грав помітної ролі в міжнародній торгівлі зерном та добривами, але кремль, мабуть, задумав перетворити його на "єдине вікно" для розрахунків за агроекспорт, захистившись таким чином від санкцій. Видання FT повідомляло, що банк повністю належить російській керівній еліті: його колишній голова правління — Дмитро Патрушев, нинішній міністр сільського господарства та син секретаря ради безпеки Миколи Патрушева, який відіграв "важливу роль у розв'язанні війни в Україні". Відповідь України На заяви москви Міністерство оборони України відповіло, що кремль вкотре грубо порушив універсальне для всього світу право на вільне судноплавство та свідомо підриває продовольчу безпеку, прирікаючи на голод мільйони людей. Міноборони України також заявило, що вдається до дзеркальних дій і з 21 липня всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря у напрямку морських портів РФ та українських морських портів, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, розглядатимуться оборонним відомством, як судна, що перевозять вантажі військового призначення. "Відкрито погрожуючи цивільним судам, які перевозять продукти харчування з українських портів, здійснюючи ракетні обстріли та атаки дронами на цивільну інфраструктуру у мирних містах, навмисне створюючи військову загрозу на торгових маршрутах, кремль перетворив Чорне море на зону небезпеки, насамперед, для російських судів і суден, що прямують в акваторії Чорного моря у напрямку морських портів рф та українських морських портів, що знаходяться на тимчасово окупованій росією територіях України. Відповідальність за всі ризики повністю лягає на російське керівництво", - повідомили у Міноборони. В оборонному відомстві України нагадали, що доля крейсера "Москва" доводить, що українські Сили оборони мають потрібні ресурси для відсічі російської агресії на морі. Крім того, Володимир Зеленський, президент України, в інтерв'ю африканським журналістам заявив, що Київ готовий продовжити використовувати чорноморський коридор навіть без гарантій безпеки з боку Москви. "Навіть без рф треба робити все, щоб ми могли використовувати цей чорноморський коридор. Ми не боїмося. До нас звернулися компанії, які є власниками кораблів. Вони сказали, що вони готові, якщо Україна відпустить, а Туреччина пропускатиме, то всі готові продовжуватиме постачання зерна", - сказав президент. Заклик до міжнародної спільноти Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євген Цимбалюк під час засідання Постійної ради ОБСЄ повідомив, що Україна закликає міжнародну спільноту приєднатися до її зусиль щодо порятунку експорту українського зерна. Цимбалюк зазначив, що Зеленський вже надіслав листи президенту Туреччини та генеральному секретарю ООН із пропозицією продовжити "зернову ініціативу". Свою промову він доповнив повідомленням про російські атаки на порти України, де зберігалося продовольство. Представник України також підкреслив, що ці атаки спрямовані не лише проти України, а й проти інших народів, які потребують українського зерна. "Вони мають значення для народів Африки та Азії. Нагадаю, що завдяки "зерновій ініціативі" майже 33 млн тонн сільськогосподарської продукції було експортовано до 45 країн світу. 60% обсягів пішли до країн Африки та Азії", - сказав Цимбалюк. Він нагадав, що завдяки "зерновій угоді" більше половини поставок Всесвітньої продовольчої програми ООН була забезпечена українським зерном, і наголосив, що метою виходу росії із зернової угоди є "дестабілізація продовольчих ринків, яка матиме непередбачувані соціальні наслідки". Крім того раніше Україна вже обговорювала інші варіанти доставки продовольства. Наприклад, посол України в Туреччині Василь Боднар в ефірі "Громадське. Новини" заявив, що Київ розглядає можливість транспортування продовольства в рамках "зернової угоди" через територіальні води Румунії та Болгарії. Як відреагували партнери України Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн засудила "цинічний крок" Москви щодо зупинки зернової угоди. Вона заявила, що ЄС продовжить сприяти поставкам українського зерна на світові ринки. Лідер Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що зернова угода була важливим дипломатичним успіхом. Він зазначив, що розраховує на бажання Путіна продовжити угоду. "Попри зроблену сьогодні заяву, я вважаю що, мій друг... Путін хоче продовження роботи цього гуманітарного коридору", - цитує Ердогана агентство Reuters. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що жменька пожертвувань від Москви не виправить драматичні наслідки припинення "зернової угоди". Так він прокоментував цинічну заяву Путіна, який сказав, що рф може замінити постачання українського зерна "як комерційно, так і у вигляді безоплатної допомоги" африканським країнам, які цього найбільше потребують. Зокрема він пообіцяв безкоштовно відправити по 25-50 тис. тонн зерна у шість країн Африки, повідомляє Reuters. "Очевидно, що якщо прибрати з ринку мільйони і мільйони тонн зерна, то це призведе до зростання цін. Тож не за допомогою жменьки пожертвувань деяким країнам ми виправимо цей драматичний вплив, який зачіпає всіх і всюди", — заявив генсек ООН. Гутерреш зазначив, що за будь-яке здорожчання продовольства зараз "заплатять всі і скрізь — і насамперед країни, що розвиваються, та вразливі люди в країнах із середнім рівнем доходу і навіть у розвинених країнах". Атаки на зернові термінали та наслідки Після виходу кремля із "зернової ініціативи" окупаційна армія встигла обстріляти декілька разів портову інфраструктуру Одещини, де зберігалося зерно, яке Україна відправляла зерновим коридором. Внаслідок влучань були зруйновані ангари із зерном. Наприклад, у порту Чорноморська були знищені 60 тис. тонн зерна, яке мало бути завантаженене на великотоннажне судно і відправлене зерновим коридором ще 60 днів тому. Світові ціни на пшеницю піднялися до найвищого рівня за п'ять місяців після того, як Росія атакувала порт Рені на Дунаї, завдавши шкоди життєво важливому експортному маршруту української агропродукції на світові ринки. Про це повідомило видання Bloomberg. Агентство нагадує, що росія завдала удару безпілотниками по порту Рені, знищивши сховища із зерном. Це сталося приблизно через тиждень після того, як Москва розірвала "зернову угоду". Видання зазначає, що після цього ф'ючерси на пшеницю зросли на 2,6% у Чикаго до 7,7725 долара за бушель, найвищого рівня з 21 лютого. Напередодні ф'ючерси підскочили до біржового ліміту. Кукурудза з постачанням у грудні подорожчала на 0,7%. Як зазначив старший аналітик Rabobank Group із сировинних товарів Майкл Магдовіц, відключення експортних потужностей найбільше вплине на пшеницю, за нею слідує кукурудза. Магдовиць додав, що рослинні олії, як і раніше, можна перевозити на вантажівках і поїздах, але зерно експортувати таким чином менш рентабельно. Прогнози на майбутнє Вихід Росії із зернової угоди може призвести до зростання світових цін на зерно на 10-15%. Прогноз Міжнародного валютного фонду озвучив головний економіст МВФ П'єр-Олів'є Гуріншас. "Ми все ще оцінюємо, куди ми приземлимося, але можна припустити, що десь в межах 10-15% зростання цін на зерно - це розумна оцінка", - цитує його Sky News. За його словами, Чорноморська зернова ініціатива відіграла дуже важливу роль у забезпеченні достатніх поставок зерна з України, що послабило ціновий тиск на ринках продовольчих товарів. Плани України Цього року українські аграрії очікують зібрати 69 млн тонн зернових та олійних культур, тому експортний потенціал України може скласти понад 50 мільйонів тонн. Про це в ефірі Українського радіо розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. "Станом до вчора у нас Дунай був ключовим альтернативним шляхом, але обстрілів зазнав і порт Рені. Відповідно, це створює додаткове напруження з вивезенням зерна у цьому напрямку. Але після Чорноморської ініціативи річкові малі порти — це напрямок, який дає можливість потенційно вивозити нам збіжжя щомісяця. Вже сьогодні ця кількість складає 2,5 мільйона тонн і є потенціал росту ще близько на один мільйон тонн. Також наші сухопутні маршрути — це залізниця та автомобільні шляхи. Але там є труднощі, пов'язані з блокадою українського імпорту до п'яти східноєвропейських країн, що зменшило потік транспорту в цьому напрямку. Так, до моменту запровадження заборони імпорту щомісяця українська залізниця мала можливість реалізувати понад 1 мільйон тонн перевезень, а автомобільними шляхами в межах 700-600 тисяч тонн щомісяця, то після цієї заборони залізниця має можливість реалізувати близько 600 тисяч, а автомобілі — в межах 200 тисяч тонн, тобто це дуже низькі показники", — сказав Марчук. Євген Голобородько Фото з мережі Інтернет