Це – друга стаття із серії, в рамках якої ми знайомимо вас зі зброєю, яку Україні передають західні партнери для протидії російському агресору. У першій ми розповідали про деяку американську техніку.

Переносні зенітно-ракетні комплекси:

Stormer HVM – мобільний пусковий зенітно-ракетний комплекс малої дальності. Використовується для пуску ракет Starstreak або Martlet LMM. Сам Stormer є самохідною броньованою гусеничною платформою, яка обладнана вісьма пусковими контейнерами. Окрім восьми ракет у пускових контейнерах може перевозити додаткові 12 ракет для перезарядки та повторного використання. На даху машини встановлений спеціальний панорамний приціл та система розпізнавання повітряної загрози. Екіпаж складається з трьох людей, максимальна швидкість – 80 км/год, дальність ходу без дозаправки – 600 кілометрів. ПЗРК «Перун» (Piorun – польск.) – зенитно-ракетний комплекс польського виробництва, який призначений для боротьби з низько літаючими цілями, як безпілотні літальні апарати, в деяких умовах – літаки та гелікоптери. «Перун» є модифікацією ПЗРК «Гром», який в свою чергу був розробленим на основі радянських ПЗРК «Ігла», та прийнятий на озброєння польських збройних сил у 1995 році. Модернізація «громів» тривала п’ять років: з 2010 до 2015. В її результаті було збільшено ефективність інфрачервоної головки самонаведення, завдяки чому значно збільшилась відстань, на якій ракета може успішно захватити та переслідувати ціль. Також комплекс було пристосовано для використання в умовах нічного бою. «Перун» вражає цілі на висоті від десяти метрів до чотирьох кілометрів, на відстані від неї від п’ятисот метрів до чотирьох з половиною кілометрів. Максимальна швидкість цілі для ефективного ураження – чотириста метрів за секунду на зустріч, або триста двадцять метрів в секунду при стрільбі навздогін. Швидкість самої ракети шістсот шістдесят метрів за секунду при масі в 10.5 кілограмів. Вага комплексу 16.5 кілограмів. ПЗРК Starstreak – переносний зенітно-ракетний комплекс британського виробництва. Назва буквально перекладається як «зоряний слід». Призначений для враження низько літаючих літаків та гвинтокрилів. Для стрільби використовує надзвукові ракети, при пуску та розгону яких до швидкості, що перевищує швидкість звуку у просторі в три рази, від ракети відділяється три суббоєприпаси, що самостійно наводяться на ціль за принципом лазерної стежки. Така конструкція збільшує вірогідність вдалого враження цілі. Маса ракети чотирнадцять кілограмів, максимальна швидкість приблизно перевищує 3.5 швидкості звуку у просторі. Дальність дії від 300 до 7 000 метрів, час польоту – вісім секунд. ПЗРК Mistral – сучасний ПЗРК французького виробництва. Знаходиться на озброєнні французьких збройних сил з 1987 року. Існує у двох варіаціях: портативний варіант (переносний зенитно-ракетний комплекс) та варіант для використання на стартових платформах та пуску з транспортних засобів, кораблів, гелікоптерів. У другому варіанті максимальна дальність використання ракет – до шести кілометрів. При використанні портативного пристрою має такі характеристики: маса пускового пристрою 24 кілограми, максимальна швидкість польоту ракети приблизно вісімсот метрів за секунду, дальність стрільби від 500 до 6 000 метрів, максимальна висота цілі – до трьох кілометрів. Довжина ракети 1.8 метри, маса ракети – 19 кілограмів.

Протитанкові комплекси:

NLAW – шведсько-британські протитанкові ракетні комплекси. Постачаються з контейнером зі стекло-пластику, в якому лежить боєзапас, денний приціл з 2.5-кратним збільшенням, а також з прикріпленим блоком супроводу та знаходження. На установку можна додатково поставити тепловізорні та нічні приціли. Задля пострілу оператор установки має захватити ціль, супроводжуючи її мінімум три секунди для того, щоб система мала можливість визначити дистанцію, швидкість, температуру та деякі інші показники цілі та середовища. За три секунди автоматично розраховується все необхідне для пострілу, у тому числі попередження, необхідне для враження цілі, що рухається. Заявлена рекомендована дальність стрільби від 600 до 800 метрів, яку ракета проходить приблизно за три з половиною секунди. Якщо ціль не вражена, ракета автоматично ліквідується після 5.6 секунд з моменту запуску. MILAN – німецько-французька керована протитанкова ракета другого покоління класу земля-земля, один з найбільш поширених протитанкових комплексів у світі. Перебуває у виробництві як основна європейська протитанкова зброя малого радіуса дії. На озброєнні Бундесверу (німецькі збройні сили) з 1977 року. Розробка комплексу ведеться з 1964 року, в 1971 комплекс проходить тестові випробування, а вже в 1972 розпочинається серійне виробництво. Швидкострільність складає до трьох пострілів на хвилину, бойова дальність використання від 75 до 1975 метрів. З вісімдесятих років почали використовувати інфрачервоний приціл «MIRA», який дозволяє використовувати комплекс цілодобово. Приціл виявляє ціль за дванадцять кілометрів, розпізнає за п’ять, ідентифікує за три кілометри. Швидкість польоту ракети 150-200 метрів в секунду, тривалість польоту на два кілометри складає тринадцять секунд.

Ракети:

Marlet – британська керована малогабаритна багатоцільова ракета (Lightweight Multirole Missile). Ракета має масу 13 кілограмів, завдовжки в 1.3 метри. Пусковий механізм ракети забезпечує відносно невелику швидкість, приблизно півтори швидкості звуку у просторі, а це майже в два рази меншу від швидкості Starstreak, але, на відміну від конкурента, «Марлети» мають велику дальність стрільби – до восьми кілометрів. Ракети поставляються в герметичних тубусах, які, в свою чергу, лежать в спеціальних контейнерах. Прицільний пристрій знаходиться в окремому контейнері, який захищає його від механічних ушкоджень. Сам «пульт керування» має механізми для управління ракетою та спеціальні засоби для більш ефективного використання, наприклад засоби поправки на вітер та індикатори вологості. Після того, як оператор відкриває ракету та прицільний механізм, переконується що вони є неушкодженими та сухими – він має приєднати прицільний пристрій до ракети за допомогою спеціального отвору позаду ракети. Також до прицільного пристрою потрібно приєднати багаторазове джерело живлення. Після цього оператор може ввімкнути та використовувати систему. Потрібно супроводжувати ціль три секунди, для того, щоб система наведення запам’ятала траєкторію руху цілі. Після ввімкнення системи у оператора буде дванадцять секунд на здійснення пуску ракети. Курс випущеної ракети керується оператором за допомогою спеціального джойстику. Для ураження цілі оператор має тримати приціл на центрі цілі. Brimstone – британські ракети класу «земля-земля» або «повітря-земля». На етапі розробки планувалось що це буде звичайна некерована ракета принципу «вистрілив та забув» проти великих скупчень бронетехніки ворога. Але досвід використання таких ракет в Афганістані привів до того, що в двохрежимні ракети Brimstone почали додавати систему лазерного керування, дозволяючи вибирати найбільш важливу та пріоритетну ціль. Це також сприяє зменшенню шкоди для дружніх сил або цивільного населення під час використовування ракет такого типу. На пристрої для запуску, що зазвичай займає одну точку підвіски, можна розмістити три ракети, що дозволяє нести більшу кількість ракет одиниці транспорту. Перше покоління таких ракет знаходиться на озброєнні літаків «Торнадо» Королівський Повітряних Сил з 2005 року, а друге покоління – з листопаду 2015. Використання Brimstone можливе як з техніки (кораблів, ударних гелікоптерів, безпілотних літальних апаратів) так і з наземних платформ. Маса ракети – 49 кілограмів, довжина – 1.8 метри, ефективна дальність ракет (в залежності від платформи) першого покоління до 20 кілометрів; ракет другого покоління – до 60 кілометрів. Максимальна швидкість польоту ракети – близько 450 метрів за секунду. Ціна за одиницю £175,000 станом на 2015 рік. П.С. Обов'язково поставте лайк, щоб ми знали, що матеріал вам сподобався! За даними Вікіпедії підготував Олексій Дмитренко Отримуйте новини там, де зручно! Ми в Telegram Ми в Facebook Ми в Instagram Ми в Viber Читайте також: «Дорога життя»: історія однієї евакуації