Обійнявши нову посаду в університеті, Микита Миколайович задався метою відновити гербарну колекцію рослин. Вчений вирішив обійти околиці Старобільська з метою ознайомлення з різними типами місцевої рослинності. Такі пошуки також мали допомогти студентам, оскільки для них у майбутньому можна буде провести безліч польових екскурсій, і викладачу було важливо добре орієнтуватися у старобільській флорі. - Я почав фактично у будь-який вільний час ходити природними об'єктами Старобільщини, - говорить Микита. - З колегою ми рушили до залізничної станції, що знаходиться на околиці міста. Обґрунтувати наш маршрут можна дуже просто: залізничними коліями дуже багато чужоземних видів рослин потрапляють у нашу країну. Тому я, власне, і хотів подивитися, що є у межах Старобільська. Біля залізниці на Микиту Миколайовича чекала приємна несподіванка у вигляді невеличкої заплавної ділянки. - На цій ділянці я здалеку побачив високі червоні суцвіття, що абсолютно нетипові для нашої місцевості, - розповідає вчений. - У мене одразу з’явилась думка, що це можуть бути представники орхідних рослин. Похід був на початку червня, тому вода була достатньо висока, а я був у кросівках, але мене це не спинило. Коли підійшов ближче, вдалось визначити, що це була плодоріжка болотна - дуже рідкісна орхідея, що занесена до Червоної книги України. Як додав вчений, по всій Луганщині відомо близько десяти місцезнаходжень цієї орхідеї. Природний вид Серед місцевого населення нашої країни дуже часто панує думка, що орхідеї - це екзотичні рослинни з тропічних країн. Насправді це не завжди так, оскільки орхідні - абсолютно природні види для флори України. - Родина орхідних є найбільш представленою родиною у світовій флорі, - каже Микита. - Дійсно, більшість видів зростає у тропіках та субтропіках, але в Україні можна зустріти близько 80-90 видів. У межах Луганської області відомо близько 10-15 видів, а більше всього орхідних зустрічається у Кремінських лісах. Але я очікую, що на Старобільщині ми не зупинимося на одному виді - будуть ще знахідки. Вразливий вид Плодоріжка болотна занесена до Червоної книги у статусі «вразливий», тобто у найближчому майбутньому ця орхідея може бути віднесена до категорії «зникаючих». Через складні біологічні цикли рослини з родини орхідних знаходяться під охороною в Україні. - Взагалі всі види орхідних, що виявлені у межах України, включені до Червоної книги, - пояснює вчений. - Деякі з них, дійсно, надзвичайно рідкісні. Деякі види представлені навіть тисячами місцезнаходжень. Але чому їх все ж таки охороняють? Орхідні мають дуже складний життєвий цикл. У них надзвичайна дрібна насінина, і у неї майже немає поживних речовин для проростання. Щоб ця насінина вдало проросла, вона має вступити у симбіоз зі специфічним видом гриба, який зможе надати органічні речовини для рослини, щоб вона почала зростати. Якщо ж насінина у ґрунті не зустріне цього гриба, то вона попросту не проросте. Також, після того як вона проросте, їй іноді треба до двадцяти п’яти, а то й більше років, поки рослина не почне квітувати. Орхідні залежні від екологічних умов навколишнього середовища. Якщо ці умови несприятливі для її росту, рослина може кілька років взагалі не з’являтися і навіть не розвиватися. У таких випадках вона може перейти на підземний спосіб існування, через це може скластися думка, що рослина зникла. «Старобільські орхідеї» Після дивовижної знахідки Микита Миколайович разом з колегами підготували наукове обґрунтування та клопотання на створення ландшафтного заказника місцевого значення "Старобільські орхідеї" та передали його до Луганської облдержадміністрації. Запропонували назву «Старобільські орхідеї», щоб це було більш привабливо для місцевих жителів. Після схвалення клопотання у Луганській ОДА його передали на узгодження із землекористувачем, тобто Старобільською міською громадою. На одному з найближчих засідань міськради повинно бути розглянуте питання про створення ландшафтного заказника місцевого значення. Значення для Старобільщини Незважаючи на те, що знайдена ділянка за площею менше гектара, за думкою Микити Перегрима, вона матиме надзвичайно вагоме значення для Старобільська. У першу чергу, даний заказник може стати перлиною Старобільщини та своєрідним туристичним об’єктом під час цвітіння. Вченому вдалось спостерігати близько двохсот особин, але якщо дотримуватися природоохоронного режиму об’єкта, чисельність орхідних буде збільшуватися. - Я неодноразово чув, що зараз порушується питання щодо розвитку Старобільська і Старобільщини як туристичного об'єкта, як мінімум на регіональному рівні, - висловлюється Микита Миколайович. - То на додачу до монастиря і старовинних будівель, які тут є, можна буде відвідувати цей заказник і спостерігати такі незвичні для нашої місцевості рослини. Вплив на навколишнє середовище Створення заказника та подальший догляд за ним можуть позитивно позначитися на стані навколишнього середовища - підтримка природного режиму даної території може стати локальним прикладом, який сприятиме нормалізації водного балансу річки Айдар. - Безумовно, створений заказник буде мати значення для стану навколишнього середовища у місті, - обґрунтовує Микита. – Місце, де зростають орхідеї, дуже вологе. Тому там утворились луки. Як я розумію, там десь поряд виходять джерела, що живлять річку Айдар, і фактично від збереження таких ось лук дуже сильно залежить стан річки Айдар. Зрозуміло, що ця ділянка кардинально нічого не змінить, але якщо буде систематичний підхід й бережливе ставлення до усіх лук і джерел, що зустрічаються на терасі Айдару, то вони, безумовно, будуть визначати стан здоров'я річки в цілому. Догляд та охорона Кожна екосистема потребує своїх заходів охорони. Якщо брати за приклад луки, то раніше територія українських земель, у тому числі й Луганщина, була заселена копитними тваринами, які харчувалася на луках. Вони витоптували цю місцевість, що було своєрідним доглядом за екосистемою. З часом копитні фактично зникли, тому функцію догляду за майбутнім заказником можуть виконувати самі люди. - Для збереження лучної екосистеми люди можуть випалювати цю місцевість, викошувати або організовувати випасання худоби, - розповідає вчений. - Але випалювання – дуже тонка грань, оскільки так можна не тільки знищити чимало комах, плазунів, тварин, а й взагалі виникає небезпека пожежі, тому цей варіант не підходить. Викошування – абсолютно нормальна стратегія, і організувати таку діяльність цілком можливо. Те саме стосується і випасання. Викошування також моє свої особливості та нюанси: викошувати потрібно у правильний період, щоб дати можливість більшості трав мати зріле насіння. Під час викошування воно буде осипатися і таким чином буде підтримуватися стан цього рослинного покриву. Загрози На зазначеній території можна спостерігати чужоземні інвазійні види дерев – маслинку вузьколисту та клен ясенелистний, що також загрожують лукам та орхідеям. - Якщо з цими деревами нічого не робити, то вони дуже швидко можуть взагалі перетворити ці луки на зарості чагарників і дерев, - пояснює викладач. - До речі, у Бутовому на тих великих луках це явище дуже добре спостерігається - там маслинка поступово займає усю територію. ЇЇ треба механічно вирубувати, бо вона дуже агресивна. Якщо все ж таки дана рослина почне розростатися, то орхідеї першими відчують цей вплив. Крім орхідей там є вид, який охороняється на регіональному рівні у Луганській області - подорожник Корнута. Він теж почне страждати. Рослинності також можуть нашкодити самі люди - через купи сміття, що можна спостерігати поблизу зазначеної ділянки. - Побутові відходи, такі як пластикові пляшки та інше сміття – реальна проблема, - наголошує вчений. - Поряд з луками на залізничному вокзалі нескладно знайти такі людські «артефакти». Якщо заказник не реалізують Якщо депутати Старобільської міськради проголосують за створення місцевого заказника «Старобільські орхідеї», але не зможуть доглядати за луками, то у Микити є декілька ідей щодо догляду за цією місцевістю. - Ми можемо створювати волонтерські табори і запрошувати студентів нашого університету, - ділиться ідеями викладач університету. – Можна пробувати створити таку базу, щоб студенти з інших закладів освіти у літній період приїздили на викошування цієї ділянки та вигрібання сіна. Крім соціальної взаємодії студенти будуть робити практичний внесок у справу охорони природи. Крім того, студенти оволодіють практичними навичками щодо охорони природи. Я думаю, що це можливо організувати, хоча гарантувати на сьогодні я не можу. Інші знахідки Крім зазначених луків чоловік обійшов й інші ділянки, де також зустрів багато рідких рослин. - На крейдяних горах Старобільська зростає пів Червоної книги, - говорить Микита. - Також зустрічаються рослини-ендеміки, котрі зростають переважно у межах басейну Дону. На горі можна зустріти декілька видів ковили, громовик донський, льонок крейдяний і багато інших видів. На луках, що можна зустріти на околицях Чмирівки, Микита Миколайович натрапив на невеличкі фрагменти галофітної рослинності. Це рослинність, яка переважно зростає на дуже засолених ґрунтах, тобто це більш характерно для морського узбережжя. На думку вченого, він виявив північну межу поширення такої рослинності взагалі. Очікування Наостанок вчений поділився очікуваннями від майбутніх знахідок на Старобільщині. - Я можу сказати, що наступного року я очікую більше знахідок орхідних і не обов'язково все обмежиться одним видом, - розповідає Микита. - Літом і ось у вересні багато ходив по заплавним лукам у районі Бутового та Чмирівки. І я сподіваюсь, що наступного року там натраплю на цей вид або на інші види орхідних. Напевне я це зможу перевірити наступного польового сезону - у травні-червні. Хоча це лише прогноз. Ярослав Гальченко Фото надав Микита Перегрим