«Під час проведення польових робіт трактор наїхав на вибуховий пристрій». Такі повідомлення з початком весняних польових робіт в умовах повномасштабної російської агресії стали дуже частими. Лише в Київській області під час посівної кампанії сталося не менше 10 таких випадків. Такі цифри ще в середині травня називала спікер поліції Київської області Ірина Прянішнікова сайту Аgravery. Зараз за даними Асоціації саперів України, внаслідок воєнних дій заміновано 13,6 млн га, з них 35% або 4,8 млн га - сільськогосподарські поля. В Міністерстві внутрішніх справ називають небезпечною територією взагалі – близько половини України - 30 млн га. Тож жнива будуть для аграріїв не менш небезпечними, ніж посівна. Особливо ризикують сільські господарства на сході України. Небезпека всюди, куди дістали окупанти Мінування – дуже ефективний метод ведення війни. Але через те, що воно дуже небезпечне для цивільних людей, існують міжнародні правила, якими повинні користуватися військові мінери. Існують обмеження як щодо використання певних засобів мінування, так і місць розміщення вибухових пристроїв. Є також правила надавати формуляри з інформацією щодо замінованих територій противнику, якщо війська відходять. Але росіянам вочевидь плювати на всі правила і на життя невинних українців. Тож вони поводять себе як терористи - використовують усі доступні засоби вбивства як їм заманеться. Як приклад – використання заборонених піхотних мін на Харківщині та Сумщині, або російські «сюрпризи» для українців, що повертаються до своїх домівок після деокуації. Тож, українським спеціалістам з розмінування потрібно бути готовими до будь яких несподіванок під час своєї роботи. Треба сказати, що крім мін, чималу небезпеку несуть боєприпаси, що не вибухнули. За статистикою, що навів голова правління Асоціації саперів України Тимур Пістрюга в інтерв’ю сайту latifundist.com, таким є кожний 5 снаряд, бомба або ракета, з тих що прилетіли на українську землю. Що робити фермеру, якщо в полі небезпека Якщо фермер має підозру, що існує небезпека від вибухових пристроїв на його землі, він може надати заявку до безкоштовного сервісу Feodal, який виконує роль посередника між аграріями та саперами. Менеджер сервісу перевіряє заявки, визначає достовірність наданих відомостей, а далі формує листа, який є юридичною підставою для звернення до оператора протимінної діяльності з проханням провести обстеження території. В цьому листі містяться дані щодо координат поля, обставин мінування тощо. «Період від заявки до приїзду саперів залежить від території, плану саперів, плану Національного органу протимінної діяльності», - розповідає Андрій Дем’янович, засновник сервісу Feodal. Зі слів Андрія Дем’яновича, якщо аграрій не надсилає ніяких заяв, не повідомляє про небезпеку на його полях, йому доведеться чекати, коли всі заявки будуть опрацьовані і на карті залишаться плями. Скільки коштує Наразі розмінуванням переважно займаються держоргани: Міністерство оборони, Служба держспецтранспорту, Держслужба з надзвичайних ситуацій, Нацгвардія, СБУ. У держави вже не вистачає спеціалістів, каже Руслан Пʼятковський, співзасновник приватної компанії з розмінування International Demining Group, заснованої у 2007 році. Але українські «державні» сапери здебільшого навчені здійснювати упізнання вибухових речовин та проводити бойове чи оперативне розмінування. Щоб люди змогли безпечно повертатися до міст, а бізнесмени та аграрії відновлювати роботу, потрібне так зване гуманітарне розмінування територій. Фахівці з гумрозмінування не лише знаходять та знешкоджують міни, а й досліджують кожен сантиметр території на наявність вибухових речовин, а організація, яку вони представляють, несе відповідальність, якщо вони пропустили міну. «Гуманітарне розмінування коштує дорого. Це дороге обладнання, довготривала процедура та й сама робота саперів коштує недешево. Якщо взяти бюджет однієї групи саперів — це шалені кошти. В інших країнах цю сферу діяльності активно підтримують донори. Маю надію, що те саме буде і в Україні», - каже Тимур Пістрюга. Голова Асоціації саперів України називає цифри в 3-4 долара США за квадратний метр. Це лише на перший погляд виглядає недорого, адже якщо у фермера поле на 10 тис. га, то його розмінування обійдеться в 300 млн $. Звичайно, що українські фермери не зможуть самостійно сплатити такі кошти. Економіст CASE Ukraine Василь Поворозник заявив, що за грубими підрахунками, «цінова вилка» розмінування всієї країни складе від $400 млрд до $900 млрд. Наслідки війни Ця війна забиратиме життя українців ще багато років після її закінчення. Скоріше всього жертв буде ще дуже багато. За даними Міністерства оборони України, внаслідок підриву на мінах та інших вибухонебезпечних залишках у період 2014-2019 рр. постраждали 833 цивільні особи, з яких 269 загинули, а решта зазнали поранень різної тяжкості і каліцтва. Кожна десята жертва - дитина. Щодо того, скільки триватиме гуманітарне розмінування – думки експертів різняться. Називають періоди від 7 до 15 років. Для порівняння – гуманітарне розмінування після 8-денної війни в Грузії 2008 року завершилось лише в 2019. Олексій Дмитренко Фото slovoidilo.ua