Непрямі сільгоспутрати України від війни оцінюються в $23,3 млрд Непрямі втрати у сільському господарстві України через зменшення виробництва, блокади портів та подорожчання виробничих факторів оцінюються у $23,3 мільярда. Про це повідомляє прес-служба Міністерства агрополітики. Непрямі втрати через недоотриманий урожай сільськогосподарських культур оцінюються в 9,6 млрд доларів США. Найбільш значуще зниження у прогнозованому врожаї 2022 р. відзначається для виробництва пшениці (очікується 33% спад у врожаї 2022 р., порівняно з базовим сценарієм), соняшнику (32%) ячменю (31%), кукурудзи (18%). У 2022 р. очікується на 22% менше урожаю та інших сільськогосподарських культур, що означає додаткові недоотримані доходи у розмірі 3,3 мільярда доларів. Спад поголів'я у тваринництві призводить до зменшення обсягу виробництва на кілька років уперед: загальні втрати тваринницького сектора оцінюються у 682 млн. доларів США. Втрати через зменшення врожаю багаторічних культур становлять 89 млн. дол. США, втрати врожаю багаторічних насаджень протягом п'яти років становитимуть 222,4 млн доларів США. Через блокаду портів військово-морськими силами рф Україна зіткнулася з перенасиченістю внутрішнього ринку експортно-орієнтованої продукції та майже чотириразовим подорожчанням експортної логістики, що призвело до зменшення цін усередині країни на основні експортно-орієнтовані культури більш ніж на 30%. Непрямі втрати виробників від зниження цін на експортно-орієнтовні культури (пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник) становлять 11,9 мільярда доларів. З початком вторгнення росії українські сільгоспвиробники зіткнулися із подорожчанням факторів виробництва, зокрема – добрив та палива. Загальні втрати через підвищення виробничих витрат оцінюють у 859 мільйонів доларів США. "Розрахунки непрямих втрат допомагають зрозуміти не лише масштаб падіння галузі, а й потреби для повноцінного відновлення виробництва. Значна частина недоотриманого доходу була використана для покриття витрат на подальшу посівну кампанію та закупівлю кормів для худоби. Без часткової компенсації втрат фермери в регіонах, що найбільше постраждали від війни, які не зможуть відновити виробництво", - прокоментував розрахунки Роман Нейтер, експерт Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute. Рашисти вбили понад 22 тис. маріупольців За офіційними даними, кількість цивільного населення Маріуполя, що полегли від рук російських солдатів, становить понад 22 тис., але Вадим Бойченко, мер Маріуполя, вважає, що справжня кількість жертв може бути значно більшою. Про це 22 червня повідомив міський голова повідомив під час брифінгу. "Наша обережна цифра, поки ми ще могли рахувати, це 22 тисячі мирного населення, яких убили окупаційні війська. Це в рази більше, ніж зробила фашистська Німеччина за два роки окупації", - сказав міський голова. Керівництво Маріуполя не раз повідомляли, що точна кількість загиблих жителів міста навряд чи буде колись відомою, оскільки окупанти всіма способами намагаються приховати свої військові злочини. До Білорусі росіяни привезли нові ракетні комплекси До Білорусі привезли нову партію російських ракетних установок для ЗРК С-300. Про це повідомляє Беларускі Гаюн. Моніторингова група зафіксувала, що вночі до аеропорту Гомеля прилетіли два Іл-76МД вкс рф, ймовірно, з Пскова. Перший (реєстраційний номер RF-76650) прилетів о 3:30, другий (RA-78845) - о 5:30. Повідомляється, що привезли щонайменше 16 ракет і, ймовірно, один ЗРПК Панцир. Наголошується, що ракетні установки привезли без тягачів. Останні (типу БАЗ-6402) прибули до аеропорту Гомеля пізно увечері 21 червня. У повідомленні наголошується, що коли тягачі проїжджали по вул. Радянській у Гомелі, на всій вулиці гасили світло. О 6:25 та 8:00 літаки відлетіли до Пскова, а привезену техніку близько 8:30 повезли у напрямку Речиці. Фінляндія готова воювати з росією у разі нападу Фінляндія десятиліттями готувалася до можливого нападу з боку росії і чинитиме жорсткий опір, якщо це станеться. Про це сказав генерал Тімо Ківінен, командуючий силами оборони Фінляндії. "Ми планомірно розвивали нашу військову оборону саме для того виду бойових дій, який ведеться зараз в Україні, із масованим застосуванням вогневої потужності, бронетехніки, а також авіації", – заявив генерал. Командуючий силами оборони додав, що Фінляндія створила значний арсенал, але вирішальною є мотивація фінів. Крім того, Ківене зазначив, що навіть після вступу до НАТО основну відповідальність за оборону Фінляндії, як і раніше, нестиме вона сама. Видання пише, що Фінляндія з населенням 5,5 млн має армію в розмірі близько 280 тис. осіб, а також близько 900 тис. резервістів. У травні у Фінляндії провели опитування, згідно з яким близько 82% респондентів висловили готовність брати участь у національній обороні у разі нападу. Євген Голобородько Фото з мережі Інтернет