Очільник Китайської народної республіки Сі Цзіньпін 20 березня вперше з початку російського широкомасштабного вторгнення відвідав рф. Цей візит відбувся вже через декілька діб після того, як Міжнародний кримінальний суд у Гаазі звинуватив російського тирана у скоєнні військових злочинів і видав ордер на його арешт. Незважаючи на це, Сі все ж таки провів неформальну зустріч із путіним. Сторони розповіли про тісні зв'язки та загальні стратегічні погляди Китаю та росії, а також обговорили «питання миру» в Україні. Питання України Китайські ЗМІ назвали цю поїздку «подорожею дружби, співпраці та миру». Голова Китаю Сі Цзіньпін та путін під час зустрічі обмінялися «думками з українського питання». Про це йдеться у звіті китайської агенції Xinhua за підсумками першого дня зустрічі. Наголошується, що «відбувся поглиблений обмін думками щодо українського питання». «Сі Цзіньпін підкреслив, що голоси за мир і розум в українському питанні наростають, більшість країн виступають за деескалацію напруженості, за мир і переговори та проти підливання олії у вогонь. Історія показує, що конфлікти мають вирішуватися шляхом діалогу та переговорів», - пише агенція. У виданні також зазначили, що очільник КНР нагадав, що Пекін опублікував «мирний план» щодо війни росії проти України. «Китай продовжуватиме відігравати конструктивну роль у просуванні політичного врегулювання українського питання», - додав Сі. Нагадаємо, що «мирний план» Китаю був опублікований у роковину російського вторгнення 24 лютого. У цьому плані містився заклик до поновлення переговорів та критика санкцій. При цьому в КНР також заявили про повагу до суверенітету всіх країн і наголосили на неприпустимості застосування ядерної зброї. Так званий «мирний план» розкритикували як в Україні, так і на Заході. У відповідь на цю «мирну ініціативу» в США заявили, що Китай може зупинитись на першому пункті плану – повазі до суверенітету всіх націй. А в Офісі президента України наголосили, що позиція Києва всім відома – виведення всіх російських окупантів до кордонів 1991 року. У ході спільної прес-конференції з головою КНР Сі Цзіньпіном у москві у вівторок, 21 березня, путін заявив, що росія не проти використати пункти китайського «мирного плану» для врегулювання війни з Україною, повідомили прокремлівські змі. "Безумовно, ми не оминули увагою ситуацію навколо України. Вважаємо, що багато з положень запропонованого Китаєм "мирного плану", співзвучні російським підходам і можуть бути взяті за основу для мирного врегулювання, коли до нього будуть готові на Заході і в Києві. Але поки що такої готовності з їхнього боку ми не спостерігаємо", – заявив голова кремля. У свою чергу генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час прес-конференції у Брюсселі, яка відбулася 21 березня, заявив, що КНР потрібно розуміти українську сторону в боротьбі з російською агресією, а отже Пекін має сконтактувати особисто з президентом України Володимиром Зеленським. Так генсек Альянсу прокоментував питання переговорів Сі Цзіньпіня і путіна. "Китай має почати розуміти українську сторону конфлікту і сконтактувати особисто з президентом Зеленським", – зазначив він. Про постачання зброї Протягом останніх двох місяців американські офіційні особи висловлюють стурбованість можливими поставками китайської зброї в російським агресорам для ведення війни в Україні. При цьому західна преса пише, що Китай, ймовірно, вже міг почати обмежені поставки стрілецької зброї та амуніції для солдатів. За деякими даними, Китай також поставив росії певну кількість боєприпасів. Однак ця інформація поки виглядає дуже ненадійною, і не цілком ясно, чи був постачальником саме Китай. Генсек НАТО Єнс Столтенберг 21 березня заявив, що кремль все ж таки просить Китай надати зброю для війни в Україні. «Ми не бачимо доказів постачання зброї Китаєм до росії, але бачимо ознаки того, що такий запит від росії надійшов до Пекіну і розглядається владою Китаю. Наше повідомлення Китаю полягає в тому, що вони не повинні надавати смертоносну зброю Росії. Це було б підтримкою незаконної війни і тільки продовжило б її та підтримало б незаконне вторгнення росії. Це щось, що Китай, звичайно, не повинен робити», - сказав Столтенберг. У свою чергу українська розвідка не має інформації про будь-які постачання китайської зброї до Росії. Про це представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов заявив в етері національного телемарафону. За словами розвідника, ГУР перевіряє повідомлення про постачання гвинтівок і бронежилетів з Китаю в Росію, але поки такі факти не підтверджені. При цьому достовірно відомо, що росія купує в Китаї на відкритих торгових майданчиках цивільні дрони та інші товари цивільного призначення, які можна використовувати у військових цілях. Однак це не є міждержавною допомогою. Зближення КНР та рф Зустріч китайського і російського лідерів Столтенберг назвав частиною процесу, що спостерігаються останніми роками, коли Китай і росія «зближуються все більше і більше». Генсек також нагадав підписану двома країнами декларацію про «безмежне партнерство», а також їхні спільні навчання, військово-морські патрулі, зближення в економічній, політичній і дипломатичній сферах. «Ми бачимо, як Китай і росія стають ближчими – в економічному, військовому та інших планах. Зустріч у Москві – частина наміченого шляху зі зближення і зміцнення зв'язків між цими країнами», – резюмував генсек Альянсу. На думку речника Ради національної безпеки США Джона Кірі, росія та Китай таким зближенням підривають міжнародний порядок, установлений після Другої світової війни. «Обидві країни підривають міжнародний порядок, заснований на правилах, який Сполучені Штати і багато наших союзників та партнерів вибудовували після закінчення Другої світової війни. – Вони хотіли б переписати правила гри в усьому світі», – сказав речник. Валерій Клочок, політичний експерт, керівник Центру громадської аналітики «Вежа» в інтерв’ю 24 каналу сказав, що наразі світова спільнота бачить налагодження подальшої співпраці Китаю та росії. Сталося те, чого так намагалися не допустити США. «Недопущення зближення Китаю та росії – це основний геополітичний виклик на сьогодні. Втім, завадити співпраці москви з Пекіном вкрай складно, адже вони ідеологічно дуже схожі», – зазначив експерт. Проте з іншого боку, як відзначив політичний експерт, Пекін будує стосунки з росією зі зверхньої позиції. Саме Китай диктує свої умови й визначає правила гри. «Пекін буде ставити собі за мету отримати більше дивідендів з історії російсько-української війни. В умовах послаблення росії зближення Пекіна та москви буде більшим, але на умовах Китаю», – наголосив Клочок. На думку Клочока, кремль це чудово розуміє і свідомо йде на такі умови. Агресор певним чином став заручником ситуації й змушений змиритися зі своїм становищем. Відмінність поглядів на «зближення» Сі Цзіньпін під час зустрічі з путіним запропонував стриманіше бачення двосторонніх відносин, ніж те, на яке чекав кремлівський тиран. Таку думку висвітлили експерти американського Інституту вивчення війни (далі ISW) за підсумками зустрічі лідерів рф та Китаю. «Сі та путін під час зустрічі 20 березня рекламували міцність китайсько-російських відносин, але у статтях, опублікованих 19 березня, запропонували різні тлумачення масштабу майбутніх відносин», - йдеться у звіті ISW. Експерти вказується, що президент рф опублікував статтю, в якій стверджував, що росія та КНР «будують партнерство щодо формування багатополярного світового порядку всупереч колективному прагненню домінування Заходу та політиці подвійного стримування США проти Китаю та рф». Проте Сі запропонував менш агресивну головну мету для російсько-китайських відносин у своїй статті, в якій зазначив, що росія та КНР загалом прагнуть багатополярного світового порядку, але не конкретно проти Заходу. При цьому Сі зосередився на представленні Китаю як стороннього посередника у війні росії проти України, чий план переговорів «відображає єдність поглядів світової спільноти щодо подолання української кризи». А сам путін написав, що росія вітає готовність Китаю «відігравати конструктивну роль у врегулюванні кризи» щодо війни проти України, ймовірно, сподіваючись, що Сі займе таку ж агресивну риторичну лінію проти Заходу. «Відмова Сі Цзіньпіна приєднати Китай до росії в геополітичному конфлікті, який путін передбачає із Заходом, є помітним відхиленням від оголошеного Китаєм «безмежного партнерства» з росією перед початком вторгнення в Україну», - наголошують аналітики інститути. Також експерти зазначають, що риторика Сі свідчить про те, що він «не схильний повністю надавати путіну економічну та політичну підтримку, необхідну росії для подолання невдач в Україні». росія не така важлива для Китаю, як він для неї Елізабет Вішник, старший науковий співробітник Східноазіатського інституту Везерхед при Колумбійському університеті вважає, що торгово-економічні відносини Китаю та росії є незбалансованими, передає Радіо Свобода. «росія подвоїла свій експорт до Китаю, і тепер майже чверть російської зовнішньої торгівлі посідає Китай. Китай важливий як покупець російської нафти, яка більше не йде до Європи. З іншого боку, Китай збільшив свої російські обсяги менш ніж на 10%, і росія, як і раніше, становить менше трьох відсотків зовнішньої торгівлі Китаю. Отже, Китай набагато важливіший для росії, ніж навпаки. А росії також цікава й Індія, конкурент Китаю. До війни вона закуповувала у росії менше одного відсотка своєї нафти. Зараз – понад 20». Елізабет Вишник наголошує, що Китай, як і Європа, взяв курс на те, щоб не бути залежним від росії. «Китай стурбований тим, що став більше залежати від російської сировини. Тому він підписав угоду з Катаром про постачання зрідженого газу на тривалий період. Пекін має добрі відносини з Саудівською Аравією, ведуться переговори з Туркменістаном про четверту нитку газопроводу. Отже, Китай дуже і дуже стурбований збереженням диверсифікованості свого економічного портфеля. Адже війна між росією та Україною дає Пекіну гарний урок: розкладати яйця треба завжди по різних кошиках», - підсумувала експертка. Євген Голобородько Фото з мережі Інтернет Читайте також: Американський Patriot проти російських «кинджалів»: за ким перемога