Незадовго до початку повномасштабного вторгнення росії Світлана Приходько вирішила зібрати колектив, аби визначитися зі стратегією та діями у можливих військових умовах. Вона нагадала співробітникам закладу, що потрібно зібрати тривожну валізу, документи та бути готовими до будь-якого розвитку подій. Але, зізнається очільниця закладу, колектив не сприйняв її слова всерйоз. Дехто навіть відверто кепкував, називаючи такі розмови божевіллям. Інші гадали, що якщо масштабні бойові дії насправді почнуться, усі матимуть достатньо часу, щоб покинути Старобільськ та виїхати до безпечного регіону України. "Коли все почалося, ми зрозуміли, що виїхати не просто, адже розпочалося повномасштабне вторгнення і бойові дії розгорнулися не лише на Луганщині, а й в інших куточках нашої країни. Почалося справжнє жахіття", - згадує перші дні вторгнення наша співрозмовниця. Врятували документи Перше, що зробило керівництво ДЮК "Орля" — врятувало статутну документацію закладу. Світлана зізнається, що за підтримки Наталії Гупал, очільниці Старобільського відділу освіти, та Яни Літвінової, голови Старобільської громади, вдалося вивезти до Дніпра всі документи, особові справи та навіть компʼютер бухгалтера. "Була сильна підтримка з боку мого керівництва, ми не залишилися на самоті під час війни. Також сильно допомогли колеги, які не прийняли окупацію та підтримували мене. Завдяки спільній та злагодженій роботі ми врятували наші документи", - відзначила наша співбесідниця. Робота гуманітарного штабу На базі дитячо-юнацького клубу деякий час з початку широкомасштабного вторгнення функціонував гуманітарний штаб. Там жителі громади, які постраждали внаслідок російської агресії, могли отримати допомогу. Світлана відзначає, що діяльність штабу було розгорнуто за ініціативи Альони Сергієнко, волонтерки та депутатки Старобільської міської ради за підтримки міської ради. Учасники волонтерського обʼєднання спочатку надавали допомогу постраждалим старобільчанам, будівлі яких росіяни обстріляли в ніч на 25 лютого, та людям вразливих категорій — літнім людям та багатодітним родинам. Згодом допомогу від небайдужих старобільчан почали отримувати біженці з Попасної, Рубіжного, Сєвєродонецьку та інших міст Луганщини, які минулого року ледь не щодня руйнувалася під прицільним вогнем російської артилерії та авіації. У перші дні до діяльності штабу долучилися всі, хто міг та хотів допомагати. Серед них були як місцеві підприємці, так і звичайні люди, які приносили все, що в них було — домашню консервацію, будівельні матеріали, харчі, одяг, посуд, постільну білизну та все, що може стати у нагоді постраждалим. - Одного дня бабуся принесла до штабу шматок сала й каже: "роздайте кому це потрібно", - згадує Світлана. - Ми розуміли, що жінка сама потребує допомоги, але вона не хотіла залишатися осторонь, наполягала на тому, щоб ми прийняли її поміч. Завершення діяльності хабу Невдовзі з початку вторгнення росіяни окупували Старобільськ. Ворог почав облаштовувати військові бази на місці захоплених освітніх закладів нашого міста. Одним з них став Старобільський професійний ліцей, поряд з ДЮК "Орля". Росіяни навідалися до гуманітарного штабу відразу після захоплення ліцею. Ворожі солдати дали вказівку волонтерам покинути приміщення клубу. Але старобільчани відстояли свою позицію, посилаючись на те, що в "Орля" функціонує гуманітарний хаб, де люди отримують допомогу. Загарбники неохоче, але все ж таки відчепилися від волонтерів. Проте, забрали ключі від деяких приміщень клубу, турбуючись про "власну безпеку". Крім того, окупанти заборонили виходити з "Орля" на стадіон ліцею, мовляв, вони там все замінували. - Відбувалося у нас все так: ми приходили вранці, казали їм "доброго ранку, ми прийшли працювати", - розповідає Світлана. - Коли робочий день добігав до кінця ми теж попереджали окупантів, що покидаємо "Орля". Так ми постійно перебували під ворожим контролем. Окупантам не подобалося, що під їх боком працює гуманітарний штаб, діяльність якого не повʼязана з іменем "молодої республіки". Тому згодом почали тиснути на волонтерів і все ж таки змусили їх припинити діяльність. Захоплення закладу Поступово росіяни почали віджимати освітні заклади Старобільська. Дійшла черга й до дитячо-юнацького клубу "Орля". До нашої співрозмовниці навідалися представники окупаційної адміністрації та запропонували очолити клуб під контролем "лнр". Світлана відмовила загарбникам. Через деякий час на допомогу росіянам прийшла Галина Сагайдак, колишня педагогиня-організаторка клубу. Жінка мала доступ до документації закладу та й взагалі знала про всю діяльність "Орля". - Вона відкрила заклад та впустила їх, надала їм усю необхідну інформацію, - говорить директорка. - Вона пішла на активну співпрацю, обдзвонила колектив, пропонувала роботу. Мене це дуже шокувало. Як працює "Орльонок" Чинна директорка "Орля" відзначила, що з 17 людей колективу 10 залишилися вірними Україні, решта пішли на співпрацю з окупаційною адміністрацією. Саме ці люди забезпечують роботу клубу в окупаційній системі освіти. Наші джерела повідомляють, що очолив російський "Орльонок" Олександр Бондаренко, колишній викладач фізичної культури Старобільського ліцею №2. Світлана також відзначила, що в окупованому клубі залишилися такі гуртки, як карате, а також продовжує працювати танцювальний колектив. Але точної інформації про діяльність клубу в окупації немає, бо його працівники не ведуть активного соціального життя. - Щодо пропаганди, вважаю що в клубі вона також є, адже це найулюбленіший та найдієвіший метод росії, який завжди стоїть на першому місці, особливо на окупованих територіях, - резюмувала Світлана. Робота клубу в умовах релокації Через окупацію клуб "Орля" вимушений працювати дистанційно. Викладачі, котрі залишилися вірними Україні, усі покинули захоплений регіон. Дехто знайшов прихисток за кордоном, інші виїхали на територію, підконтрольну Україні. Світлана каже, що з усіх гуртків наразі працюють: "Англійська мова", "Цікавинки власноруч", "Логіка", "Шашки" і як виключення "Легка атлетика". Але є гуртки, діяльність яких неможливо впровадити онлайн. У цьому випадку йдеться про гуртки спортивного спрямування, танцювальний та "Вокально інструментальний ансамбль". Утім, з керівниками цих гуртків підтримується звʼязок, адже всі вірять, що невдовзі "Орля" повернеться до Старобільська. Щодо дітей, які відвідують позашкільні заняття, то більшість з них — саме вихідці з "Орля". Але до старобільчан приєдналася й інші дітки з Луганщини. - Ми - не школа! Якщо дитина хоче, вона відвідує позашкільний заклад, якщо ж ні, то її ніхто не може змусити, - відзначає директорка. - Але ж наші керівники наскільки люблять свою роботу, вкладаються на 100%, що дітлахи залюбки відвідують заняття. Крім того, вихованці клубу, хоч і дистанційно, але все ж таки беруть участь у різноманітних всеукраїнських заходах: олімпіадах, змаганнях та флешмобах. Які є проблеми Директорка клубу визначає проблему, з якою зіштовхнувся клуб в нових реаліях, — відсутність кадрів. Світлана планувала започаткувати новий гурток з інформатики, в якому б діти навчалися б програмуванню, вивчали б відео- та фоторедактори. Але люди, які мають таку специфічну освіту, зазвичай вже працюють у школі, а отже їм не до клубу. Але керівництво "Орля" таки сподівається, що незабаром така людина зʼявиться. - Ми продовжуємо шукати спеціалістів, які зможуть очолити цей гурток, які готові працювати з дітьми у сфері інформатики, - говорить Світлана. - Ми будемо раді з початку нового навчального року взяти нову людину до нашої команди. Подальші плани Вже у серпні "Орля" почне новий набір дітей на наступний навчальний рік, тому всі охочі можуть приєднатися. Також з вересня у клубі планується запровадити новий гурток з вивчення хімії. При цьому колектив не втрачає надії, що незабаром всі повернуться до рідного Старобільська. - Керівники гуртків зараз живуть ледь не по всій Європі, кожен з них набирається досвіду, - ділиться керівниця. - Наприклад, керівник гуртка "Легка атлетика" бере участь у заходах, що проводяться з цієї дисципліни в Німеччині, там він дивиться, як це все відбувається. Також керівники гуртків беруть участь у конференціях та практичних семінарах та онлайн курсах. Тобто ми всі намагаємося підвищити нашу кваліфікацію, перейняти досвід наших західних колег, щоб зробити "Орля" в Старобільську ще краще! Євген Голобородько Читайте також: Депортація з країн Балтики - через Старобільськ до Сибіру