Перший бій біля Вишневого: вбивство цивільного У перший день широкомасштабного вторгнення на автодорозі між селами Вишневе та Чмирівка Старобільського району російські військові розстріляли цивільний автомобіль, а потім цинічно згорнули його в кювет. Ми зібрали свідчення людей, які знали загиблого, та про події, що розгорталися після цього, вже під час окупації 24 лютого 2022 року. Жителі села Вишневе, знаходячись у підвалах власних будинків, здригалися від вибухів, пострілів, гулу літаків. Саме біля повороту в їх село російські солдати забрали життя мешканця Оріхового – Ігоря Савенко.
Мешканка Вишневого, чиє ім’я ми не вказуватимемо з міркувань безпеки, розповіла, що того злощасного дня загиблий повертався додому в рідне село. Про це жінка дізналась від колеги, яка в той час вже розшукувала Ігоря. Вона сказала що з чоловіком пропав зв'язок.
Про те, що жителя Оріхового було вбито росіянами, місцеві мешканці та рідні дізналися після того, як група жителів Вишневого вийшла 25 лютого минулого року на місце трагедії.
«Ми знаємо, що наші хлопці туди ходили. Від них усі й дізналися, що там була переїхана машина Ігоря Савенко та лежало багато тіл солдат – українських та російських», - згадує жінка.
Молодий житель вищезгаданого населеного пункту Іван Карпухін розповів, що дійсно був на місці, де українські військові вступили в бій з окупантами.
«Наступного дня (25 лютого, - ред.) я дійсно ходив туди, бо хотів переконатися, що зі знайомих там нікого не було. Поблизу нашого села Вишневе було розстріляно близько 15 осіб у військовій формі. Форма була як російська, так і українська. Із техніки були підбиті два автомобілі УРАЛ, два позашляховика, один з яких був спалений, а також було підбито одну бронемашину типу БМП-1. Тіл цивільних осіб я не бачив, але там був понівечений легковий автомобіль сірого кольору марки "Део Ланос", який знаходився в кюветі», - розповідає хлопець.
Іван згадує: якщо їхати зі сторони Вишневого, то всі авто знаходилися по правий бік від дороги на узбіччі, окрім автомобіля «Део Ланос», який лежав у кюветі з лівого боку.
«Тіла були і російських, і українських військових, судячи з форми одягу. Можу з впевненістю сказати, що під час перестрілки загинули не всі, бо декого було добито вже безпосередньо з пістолета з близької відстані», - говорить він.
Як згадує місцева мешканка, коли вперше російські військові дозволили виїжджати з села, на той момент тіла загиблих ще лежали.
«Десь через тиждень рідні змогли забрати тіло загиблого Савенка. Рідні сказали, що його спочатку застрелили з автомату, а потім переїхали машину танком. Пізніше люди у селі говорили, що тіла росіян забрали, а просто неба залишалися лише тіла наших захисників. Я пам’ятаю, як ми їхали у місто вже після 10 березня й бачили частину ноги у чоботі. Ми проїжджали дуже близько біля рук наших хлопців… Це неможливо забути. Казали, що чиєсь тіло лежало ще на полі, але я не бачила», - розповідає жінка.
Переселенка додає, що врешті тіла таки забрали та поховали на кладовищі у селі Чмирівка.
Ксенія Новицька
Читайте також: Пограбовані магазини та технікум: перші місяці окупації Веселого Сутичка росіян з українськими захисниками сталася на т-подібному перехресті, де до траси примикає дорога на Веселе 50731 |
Інше по темі:
|