Поки директор філіалу "Стрільцівський степ" Луганського природного заповідника Віктор Болдарєв перебував у відпустці, працівники місцевого фермера Махача Батирсултанова ввечері розорали близько 20 га землі, яка є охоронною зоною Стрільцівського степу. Директор заповідника викликав поліцію, яка задокументувала даний факт. Посилаються на законність За словами Віктора Болдарєва, охоронна зона заповідника не винесена на Публічну кадастрову карту. Тому, як пояснює Віктор Миколайович, люди швидко скористалися ситуацією та всіми правдами-неправдами домоглися виділення цих земель для ведення особистого селянського господарства. - Ми звернулися до поліції, - говорить директор заповідника. - Наскільки це законно - я не можу сказати на 100%. Зараз наш науковий співробітник відсутній на місці, але по приїзді буде вивчати цю ситуацію. Це катастрофа для заповідної зони, бо земельна ділянка буде використовуватися для посіву різних сільськогосподарських культур, а значить це і гербіциди, і добрива... Поруч протікає річка, проживає червонокнижний степовий бабак, росте ковиль. Все це згине! І маю думку, що лише цією ділянкою це не закінчиться. Як повідомили у Старобільському районному управлінні поліції, 12 серпня, до поліції Мілового надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що начальник заповідника місцевого значення "Стрільцівський степ" виявив зорану ділянку землі нібито в заповідній зоні. Виїздом на місце події поліцейськими попередньо було встановлено, що земельні ділянки загальною площею близько 16 га по 2 га кожна є приватною власністю. Відомості за даним фактом буде приєднано до ЄРДР за ч.3 ст. 246 та ч.1 ст.245 КК України. У рамках відкритого кримінального провадження проводиться подальша перевірка. Слідство триває. Позиція природозахисників Але Олексій Василюк, керівник громадської організації "Українська природоохоронна група", впевнений у повній незаконності таких дій. Він стверджує, що цільове призначення земельних ділянок, про які йдеться, не сумісне з виконанням завдань охорони заповідника, і виділені вони без погодження із заповідником, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, а також без погодження з Національною Академією Наук України, в структурі якої діє заповідник. При цьому з невідомих причин охоронна зона заповідника не винесена на Публічну кадастрову карту, що є порушенням вимог Порядку ведення державного земельного кадастру. - Більше того, вони розорали і ділянки, які не виділені у приватну власність, - додає Олексій Василюк. - Це видно на Публічній кадастровій карті України. Природно-заповідний фонд, відповідно до чинного законодавства знаходиться під охороною держави, та є національним надбанням всього українського народу. Пошкодження територій ПЗФ тягне відповідальність, згідно ст.252 Кримінального кодексу України. Наша організація вже звернулася у відповідні правоохоронні органи, та ми доб'ємося того, аби покарали всіх, хто причетний до таких злодіянь. Почалося раніше Варто додати те, що фермер почав готувати цю ділянку ще торік. Так, за інформацією голови громадської організації "Українська природоохоронна група", 19 червня 2020 року невідомі викорчували 114 дерев та заявили про намір переорати ділянку охоронної зони. А вже наступного дня, 20 червня, територія була випалена, від чого постраждала велика кількість рідкісних рослин. Коментар фермера Кореспондентка "ТЕЛЕгазети" звернулася за коментарем і до Махача Батирсултанова. Він запевняє, що там немає охоронної зони, а лише приватна власність. Махач Далгатович додав, що мова йде про 17 га, а не 20, як стверджують природозахисники. - Все, що пишуть у Фейсбуці - неправда, - говорить фермер. - Якби ми розорали охоронну зону, то нас би вже давно покарали. Марина Мухіна Фото надані Олексієм Василюком