Народився В'ячеслав Семенович Скоморохов 4 жовтня 1940 року в Старобільську, в сім’ї шофера (тут і далі за матеріалами Старобільської публічної бібліотеки). У дитинстві після перенесеного грипу втратив слух. Розумів співрозмовників тільки за артикуляцією. Велику роль у спортивній кар’єрі сина відіграв батько Семен Скоморохов. Його в 13-річному віці прийняли до спортивної групи новачків. Заняття з ним проводив засновник фізичного виховання на Старобільщині Андрій Кравченко. З цього і почалося спортивне життя батька відомого легкоатлета. У 1929 році він уже виступав у складі збірних молодіжних команд по футболу і гандболу. З 1933 року регулярно входив до основних збірних спортивних команд міста. З народженням первенця В’ячеслава батько зайнявся спортивним вихованням сина. У вільний від роботи час ходив займатись з ним бігом, лижами й плаванням. Ріс В’ячеслав дуже спортивним хлопчиком, життєрадісним і впевненим у собі. Фізкультуру любив особливо. Закінчив Одеську спецшколу-інтернат №97 для дітей з порушеннями слуху. У студентські роки продовжив систематичні заняття спортом - понад усе його захоплювала легка атлетика. Він проявляв себе на спринтерських дистанціях 100 і 200 м. Бігав 400, 800 і 1500 м. «Коронним» видом спорту В’ячеслав обрав біг на 400 м з перешкодами. Першим тренером, який оцінив здібності хлопця, був вчитель фізвиховання Всеволод Броваренко. У 1959 році В'ячеслав установив особистий рекорд в бігу на 110 м з бар’єрами (16,6). У 1961 році виконав норматив майстра спорту СРСР. У 1965 році став чемпіоном СРСР у 200 м з бар’єрами й срібним призером на 110 м (14,0). На Всесвітніх іграх серед глухих став триразовим чемпіоном. З 1965 року — чемпіон СРСР з бігу на 200 метрів з бар’єрами. У 1966 році закінчив Дніпропетровський технікум фізкультури та спорту, а в 1972 р. — Ворошиловградський (Луганський) педагогічний інститут, факультет фізичної культури та спорту. Працював інструктором по фізкультурі Луганського обласного Будинку культури УТОГ, головним тренером збірної команди УТОГ з легкої атлетики та на інших посадах. У 1967 році на легкоатлетичному матчі Олімпійських команд на дистанції 400 м з бар’єрами показав результат 50,1 с. На початку 1967 року складна операція в черевній порожнині унеможливила повноцінне тренування спортсмена на пів року. У 1968 році В’ячеслав Скоморохов ввійшов до олімпійської збірної команди СРСР, яка представляла країну в Мехіко. Серед 30 учасників з 24 країн на дистанції 400 м з бар’єрами В’ячеслав Скоморохов зайняв 3-тє місце з результатом 49,1 с. У 29 років став чемпіоном світу і Європи, неодноразовим рекордсменом світу і 11- ти разовим рекордсменом Європи. В 1969 році отримав звання заслужений майстер спорту СРСР. Через хворобу не зміг підготуватись до чемпіонату Європи 1971 році, а в сезоні 1972 року одержав серйозну травму. У 1992 році трагічно загинув. Похований в місті Луганськ. Біля входу на міський стадіон «Колос» в Старобільську встановлено меморіальну дошку на честь знаменитого земляка. А у 2015 році рішенням міської ради №57/6 провулок Петровського перейменовано в провулок Скоморохова. Дмитро Лук'яненко Читайте також: Від Попасної до Сміли: як Ярослав Нестеренко допомагав людям та створював нове медіа