Про основні принципи проекту податкової реформи розповів виданню forbes.ua Ростислав Шурма, заступник очільника Офісу президента, який є третім топпосадовцем з економічного крила керівництва країни після голови НБУ та міністра фінансів. Модель, над якою працювали команди Офісу президента під кервуванням Р.Шурми, Міністерства економіки, за участі першого замміністра Дениса Кудіна та інші, має назву "10-10-10". Під назвою мається на увазі 10% – податок на прибуток, 10% – ПДФО та 10% – ПДВ. Реформа також скасовує ЄСВ та збільшує військовий збір до 3%. Важливою ознакою нової податкової моделі є посилення відповідальності за порушення податкового законодавства, скасування майже всіх існуючих пільг, а також доступ податкової до інформації по банківських рахунках, що має запобігти ухиленню від сплати налогів. "Ми не пропонуємо нічого унікального. Наприклад, у США відповідальність за порушення податкового законодавства є чи не найбільшою серед усіх можливих правопорушень. Водночас ми хочемо створити модель, яка дасть змогу Україні бути конкурентною з податкової точки зору, зокрема й для глобального бізнесу", - зазначив Ростислав Шурма. Він також додав, що з багатьох питань ще ведуться дискусії, але вже за півроку, а може й раніше, нова податкова модель може бути схвалена. Багато критики Скептики вважають, що зниження податків призведе до недостатку в бюджеті і що компенсаторні механізми, запропоновані авторами реформи, не спрацюють. Одним з тих, хто критикує нову реформу став очільник фінансово-податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. «Ті, хто пропонує зменшити оподаткування під час війни, мають подавати комплексні рішення, – вважає він. – Наразі це виглядає так, що люди пропонують підтримати бізнес за рахунок зниження пенсій, зарплат медикам і вчителям». Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio, вважає, що податкові нововведення не залучать гроші до державної скарбниці. По-перше, ініціатива спрямована на підтримку бізнесу, а не на залучення коштів. По-друге, зниження податкових виплат під час війни неспроможне стимулювати вихід бізнесу з тіні. Інстинкт самозбереження, навіть у разі підвищення штрафів, не змінить менталітет бізнесу. По-третє, країна перебуває на межі дефолту, а отже, великий бізнес намагається максимально отримати прибуток у той момент, коли не розуміє перспектив майбутнього. Це означає, що власники великого бізнесу, наближені до влади, могли лобіювати такі ініціативи. Залучення грошей до скарбниці з населення та бізнесу зараз практично неможливо. В той же час посилення контролю та тиску за тими, хто ухиляється від податків, взагалі може призвести до закриття різних бізнес-структур. Високий рівень корумпованості державної влади не дозволив країні стати процвітаючою у мирний час, у воєнний час цей же чинник заважатиме всім добрим ініціативам. Шукають компенсатори Ризик переходу на зменшені податки, звичайно, розглядалися авторами проекту. Так, Ростислав Шурма зауважив, що в обговоренні податкової реформи нагальним є питання, що буде з надходженнями до держбюджету в найближчий рік. Адже наразі бюджет незбалансований - коштом власних доходів Україна ледве закриває 30% своїх потреб. Але чиновник вважає, що відповідна модель дасть серйозний імпульс економіці в довгостроковій перспективі, а на найближчі роки потрібно мати реальні компенсатори. Такими, на думку Р.Шурми, можуть стати біль дисципліновані виплати податків за зниженими ставками. Також радник голови Офісу президента зауважив, що в Україні недостатньо оподатковуються такі речі, як забруднення довкілля або шкідливе споживання, тобто тютюн, алкоголь, нафтопродукти. Ще одна ідея, яку пропонує Шурма, - податкові стимули для розвитку переробної промисловості, які передбачають скасування відшкодування ПДВ на сировинні товари. Реформа не на часі? Якщо Шурма називає себе великий прихильником радикальних податкових змін, які на його думку треба робити зараз, то Сергій Марченко, міністр фінансів, виступає проти податкової лібералізації у воєнний час. "Потрібна оцінка впливу цього рішення загалом на економіку, - каже міністр. - Ми розуміємо, скільки приблизно це може принести в бюджет, але треба також розуміти, як це вплине на український бізнес. Якщо це стосується споживчих товарів не першої необхідності – це можна було б зробити досить швидко й безболісно. Якщо йдеться про сировину, запчастини тощо, без яких певний вітчизняний бізнес не зможе працювати, – це вже зовсім інші наслідки". Втім, і Шурма, і Марченко в своїх інтерв'ю журналістам погоджуються з тим, що в проекту податкової реформи ще потрібно багато чого доопрацювати. Що кажуть бізнесмени Своє ставлення до можливих нововведень вже висказали деякі відомі українські бізнесмени. Реформу з одного боку підтримують, а з іншого - очікують нових перешкод. «Вважаю ставки чудовими, вони допоможуть бізнесу вийти з тіні», – говорить засновник і керівник Ajax Systems Олександр Конотопський. Ідею підтримує і засновник UBC Group Ігор Гуменний. «Найкращий у Європі податковий клімат виділить Україну з-поміж інших юрисдикцій», – переконаний він. Що з цією ідеєю може бути не так? Головне побоювання підприємців – зниження ставок буде знівельовано збільшенням пресингу з боку фіскальних органів. Податки потрібно знижувати без жодних умов чи компенсацій, каже співзасновник «Нової Пошти» Володимир Поперешнюк. «Головне питання – у відповідальності підприємства, – погоджується власник корпорації «Біосфера» Андрій Здесенко. – З нашими судами та правоохоронними органами така система може швидко перетворитися на каральний інструмент». Підготував Олексій Дмитренко Читайте також: Найчастіші питання щодо мобілізації Отримуйте новини там, де зручно! Ми в Telegram Ми в Facebook Ми в Instagram Ми в Viber