Масштаб атак зростає. Аналітики паливного ринку фіксують зростання інтенсивності ударів. «НафтоРинок» повідомляв, що росіяни атакують до 20 АЗС на тиждень, а загалом із квітня зафіксовано 186 випадків влучань або пошкоджень заправок. Під ударами опинилися близько 20 брендів паливного ринку. Це свідчить, що йдеться не лише про випадкові влучання. Росія намагається бити по системі, яка забезпечує рух людей, товарів і служб. Чого може добиватися Росія Експерти називають кілька можливих цілей таких ударів. Перша — створити проблеми з паливною логістикою у прифронтових регіонах. Саме там пальне особливо важливе для евакуації, роботи медиків, комунальних служб, військових, волонтерів і місцевого бізнесу. Друга — змусити людей боятися самих АЗС. Якщо заправка стає потенційною ціллю, люди починають інакше планувати поїздки, уникати певних локацій, заправлятися «із запасом» або, навпаки, створювати ажіотаж. Це вже впливає не лише на ринок, а й на повсякденну поведінку. Третя — інформаційно-психологічна. Росія може використовувати кадри палаючих АЗС для створення враження паливного колапсу в Україні для створення паніки. Окремо експерти попереджають про ризик поширення фейкових або застарілих відео з чергами на заправках. Тобто завдання може полягати не лише в тому, щоб знищити окремі АЗС. Росія може намагатися змусити українців самих створити додатковий тиск на паливну систему. Чи буде дефіцит пального Станом на початок липня уряд заявляє, що дефіциту пального в Україні немає. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко після наради з операторами ринку нафтопродуктів повідомила, що необхідні обсяги пального є в наявності, а влада готує рішення для безперебійного постачання громадянам, бізнесу, Силам безпеки і оборони та критичній інфраструктурі. Це важлива різниця. Масштабної паливної кризи наразі не фіксують. Але це не означає, що наслідків для людей не буде. Найімовірніший сценарій — не повна відсутність пального в країні, а локальні проблеми. У деяких громадах може ставати менше працюючих АЗС, змінюватиметься графік їхньої роботи, зростатиме відстань до найближчої безпечної заправки. Особливо це може відчуватися у прифронтових районах, де логістика й без того складна. Як це може вдарити по цінах Навіть якщо загальнонаціонального дефіциту пального не буде, удари по АЗС можуть запустити інший процес — поступове зростання цін. Пальне потрібне не лише приватним водіям. На ньому працює вся цивільна логістика: доставка продуктів, робота магазинів, аграріїв, перевізників, комунальних служб, швидких, ДСНС, поліції та волонтерських маршрутів. Якщо заправок стає менше, пальне складніше доставляти або його доводиться перерозподіляти між регіонами, витрати бізнесу зростають. Головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус в інтерв’ю УНІАН пояснив, що першими наслідки можуть відчути саме продукти харчування. Їх потрібно регулярно перевозити, часто на великі відстані, а вартість доставки напряму залежить від ціни та доступності пального. За його словами, подорожчання пального може розганяти інфляцію, бо транспортні витрати зрештою переносяться на кінцевого покупця. Особливо вразливими можуть бути невеликі магазини у віддалених громадах. Що далі потрібно везти товар, то більше пального витрачає транспорт. Тому навіть локальні проблеми з АЗС можуть швидко перетворюватися на дорожчу доставку, а потім — на вищі ціни на полицях. За оцінкою Івана Уса, зростання витрат на пальне може позначитися на цінах уже протягом тижня, бо бізнес швидко закладає додаткові витрати у кінцеву ціну. Водночас такі оцінки варто сприймати саме як прогноз ризику, а не як точний розрахунок: масштаб подорожчання залежатиме від інтенсивності ударів, регіону, запасів пального, логістики та здатності ринку швидко перебудовувати маршрути. Найгірший сценарій — не одномоментне зникнення пального по всій країні, а накопичення дрібних проблем: частина АЗС не працює, доставку доводиться перебудовувати, пальне возять довшими маршрутами, бізнес платить більше за логістику, а споживач зрештою бачить це у цінах на продукти, товари та послуги. Саме тому удари по заправках — це не лише атака на паливний ринок. Це удар по всьому ланцюгу повсякденного життя: від хліба в магазині до вартості поїздки, доставки ліків, ремонту комунальних мереж чи роботи генераторів. Що це означає для українців Найперший наслідок — безпековий. АЗС стають небезпечними місцями, особливо під час повітряних тривог. Там зберігається пальне, працює газове обладнання, поруч часто є магазини, кафе, стоянки, автомобілі та люди. Удар по такому об’єкту може спричинити пожежу, вибухи, уламкові поранення та вторинні пошкодження навколо. Другий наслідок — транспортний. Якщо частина заправок закривається або працює за скороченим графіком, людям доведеться інакше планувати поїздки. Це особливо критично для сіл і малих міст, де вибір АЗС обмежений. Для мешканців прифронтових громад це може означати складнішу евакуацію, довші маршрути й більшу залежність від місцевої влади або волонтерів. Третій наслідок — економічний. Навіть без дефіциту пальне може дорожчати через додаткові витрати на логістику, ремонт, страхування, захисні конструкції та перенесення маршрутів. Ці витрати можуть поступово перекладатися на бізнес і споживачів. Четвертий наслідок — удар по критичних службах. Пальне потрібне не лише приватним автомобілям. Воно потрібне швидким, пожежним, поліції, комунальній техніці, генераторам, аграріям, вантажним перевезенням і військовій логістиці. Якщо Росія не може швидко створити загальнонаціональний дефіцит, вона може намагатися створити точкові проблеми там, де пальне потрібне найбільше. П’ятий наслідок — екологічний. Після російського удару по АЗС в Оболонському районі Києва до Кирилівського озера, за попередніми розрахунками, потрапило понад 350 тонн нафтопродуктів та паливної емульсії. Такі випадки показують, що удари по АЗС можуть мати не лише миттєві наслідки у вигляді пожеж і руйнувань, а й довготривалі наслідки для водойм, ґрунтів і місцевих екосистем. Найбільша загроза — паніка Паливний ринок може витримувати удари, якщо логістика диверсифікована, а постачання не залежать від одного маршруту чи одного сховища. Український ринок уже має досвід адаптації після ударів по нафтобазах, енергетичній інфраструктурі та логістиці. Але навіть стабільний ринок може отримати проблеми, якщо люди почнуть масово скуповувати пальне «про всяк випадок». Саме на це, ймовірно, і розраховує Росія. Черги на АЗС, чутки про дефіцит, фото порожніх стел або фейкові відео можуть швидко створити відчуття кризи навіть там, де реальної нестачі ще немає. Тому головне для українців — не піддаватися ажіотажу, стежити за повідомленнями місцевої влади, не перебувати на АЗС під час повітряної тривоги та не створювати зайвого скупчення людей. До чого це може призвести Якщо атаки продовжаться, Україна може отримати не одну велику паливну кризу, а багато локальних проблем одночасно. У прифронтових громадах можуть частіше з’являтися мобільні або тимчасові рішення для заправки транспорту. Частина АЗС працюватиме за скороченим графіком. Бізнесу доведеться вкладатися у захист об’єктів. Місцевій владі — визначати пріоритети постачання пального для критичних служб. Людям — уважніше планувати поїздки. Для великих міст це може означати незручності, зміну графіків роботи АЗС і потенційне зростання цін. Для прифронтових районів — значно серйозніші ризики: менше доступних заправок, складніша евакуація, дорожча доставка товарів і більша залежність від гуманітарної та волонтерської логістики. Саме тому російські удари по АЗС — це не просто атаки на паливний бізнес. Це спроба вдарити по здатності українців рухатися, працювати, евакуйовуватися, доставляти допомогу і підтримувати нормальне життя навіть під час війни. Пального в Україні наразі вистачає. Але Росія намагається зробити так, щоб кожна поїздка на заправку, кожна доставка продуктів і кожен маршрут критичних служб ставали дорожчими, складнішими й небезпечнішими. Саме в цьому полягає головний ризик таких ударів: вони можуть не лише руйнувати окремі АЗС, а й поступово тиснути на ціни, логістику та економічну стійкість країни. Олексій Дмитренко