На окупованій Старобільщині культурні заклади вправно виконали завдання з проведення заходів, так званому Дню пам’яті дітей — жертв війни на Донбасі. Звісно, дітей справді шкода, вони не в чому не винні. Але росіяни в "найкращих" традиціях Радянського Союзу вигадали цей "день пам'яті" і використовують у пропагандистських цілях. Окупаційна влада заявила про 76 дітей, загиблих під час війни на Донбасі. Одразу нагадаємо: в інших регіонах України від рук окупантів загинуло вдесятеро більше дітей. Ще одна деталь: не всі, кого окупанти зарахували до цього списку, є неповнолітніми. До цієї цифри точно внесли 21 повнолітнього студента, які загинули у Старобільську. "Але як тоді їх зарахували до списку дітей?” — спитаєте ви. Відповідь: “Ну вони ж чиїсь діти”. Справді, так. І їх шкода. Але ось вам старобільчанин того ж ніжного віку, теж чиясь дитина, який заслужено повернувся в пакеті, бо допомагав путіну завойовувати нові землі для його імперії. Це Максим Кутовий, мертвий зрадник, "херой сво". Цікаво, його теж внесли до списку загиблих “дітей”? Пропаганда часто намагається використовувати людські емоції, а загибель дітей — це те, що викликає сильні почуття в будь-якої нормальної людини. І все, що залишається зробити пропагандистам, — спрямувати ці почуття у потрібному напрямку. Усі ці голуби, повітряні кульки та свічки просто доповнюють потрібним контекстом на кшталт “Агрессия Украины...” (це фраза з тексту на сторінці Старобільського будинку культури, присвяченого цьому дню пам’яті) або “Дети Донбасса, погибшие от рук киевского режима, никогда не будут забыты” (заявив так званий “міністр освіти” окупаційної структури “лнр” Євген Мирошниченко). Але доки росія не прийшла на нашу землю з війною - не було загиблих дітей. А ще ж можна розібратись в кожному окремо епізоді - і вийде, що більшість загиблих на Донбасі взагалі вбиті самими росіянами. І найголовніше: висновки, які нав’язують за допомогою таких заходів. Ось фраза з тексту відділу культури окупованого Старобільська: "События военного времени все больше и больше укрепляют нас в вере, дают уверенность в завтрашнем дне, где наши дети смогут жить под мирным небом". Логічний висновок “не треба воювати” підмінюють іншим: “війна дає нам впевненість у завтрашньому дні”.