Купа віршів про війну, прапор рф, "мать росія", ритуальні побєдобєсні пісні - в Старобільську продовжують починати святкувати День перемоги. Бояться, що можуть не встигнути? Як у них повертається язик повторювати "хоч би не було війни" і одночасно славити окупантів? Ще якось можна було б списати на те, що, мовляв, просто згадують пращурів, що воювали, пам'ять і таке інше, але зверніть увагу на 6.45 - Сергій Світличний читає кривого вірша про "работайте братья". Тобто "хоч би нє біло войни" у них, очевидно значить - убити всіх, хто не підкоряється російській владі. А наприкінці вишенькою на торті - кліп гурту, якому підійде назва "Привиди кобзона". Цей витвір мистецтва треба зберегти й показувати наступним поколінням українців у краєзнавчому музеї Старобільська, щоб в голову нікому більше не прийшло кликати сюди росію. Додаємо до галерєї ще один шедевр, присвячений Дню перемоги, від гурту "Привиди кобзона" (колишній "Талісман"). Назву вони звісно не міняли, але ж, подивившись цей кліп, асоціація з привидами стає настільки сильною, що стару назву стає важко згадати.