1. Перше і саме основне – не треба створювати навколо нього нездорову обстановку: бігати, вдивлятися в очі, плакати, істерити. Усі ми розуміємо, коли ти довгий час не бачив людину при таких обставинах, то хочеться виразити всі свої емоції, але у даному випадку такими діями ви створюєте «тривожне поле», що змусить його або її почувати себе некомфортно. 2. Не лізти в душу. Все, що стосується служби на фронті, ви не питаєте ніколи. Навіть не намагайтеся розпитати про речі, які він пережив. Принцип «вискажися, поплач – стане легше» тут не працює. Якщо людина буде готова, то сама почне діалог. І тут також є момент. Коли ви почуєте щось шокуюче, занадто не коментуйте, по максимуму намагайтеся не проявляти емоцій, а просто слухайте. Демонстрація того, що він зробив чи пережив щось жахливе, повторно травмує його. 3. Ви нічого не вимагаєте та не забороняєте. Із цією порадою треба бути максимально обережними та терплячими. У більшості випадків після ротації воїни будуть спілкуватися з побратимами, можуть вживати алкогольні напої – це нормальна реакція на мирне життя. Не можна вимагати від людини так би мовити повертатися до сімейного життя, більше проводити часу з дітьми, виконувати якусь хатню роботу, забороняти спілкуватися з друзями. 4. Треба домовитися аби дотримувався режим дня – вчасно їсти, вчасно лягати спати, обов’язково виходити на свіже повітря та гуляти. Такі фізіологічні потреби є важливими у період відновлення. 5. Не чекайте від людини, що вона одразу повернеться до мирного рутинного життя. Частіше за все людина змінюється. На якийсь час або назавжди – покаже час. У військовослужбовця може змінитися поведінка, він може стати агресивнішим, більш різким у своїх словах. Про це обов’язково треба говорити, але у спокійній нормальній інтонації. Як показує практика, якщо до війни у сім’ї була нормальна здорова комунікація, то вони самі можуть розібратися і запросити допомогу при потребі у відповідного фахівця. Наприклад, коли чоловіку сняться жахіття і при цьому він може розмахувати руками чи кричати, то якийсь час він може поспати окремо. 6. Треба бути обережними у своїх рухах. Не можна набігати з-за спини, робити різкі рухи поруч, виривати щось з рук. Звісно, у військовослужбовців у пріоритеті власна безпека, тому аби не було різкої відповіді на ваші дії, треба бути обережнішими. У сім’ї може виникнути питання, як зрозуміти, коли посттравматичний синдром затягнувся. Це може бути нелегко, бо під час першої ротації, як правило, ще не зовсім можна це відчути. Якщо з другою, третьою ротацією людина стає більш агресивною, різкою, продовжує сильно вживати алкогольні напої, плаче, має різкі перепади настрою, то це «дзвіночки», що вона потребує допомоги. Саша Кот Фото ілюстративне з мережі Інтернет Читайте також: Як діяти, якщо зникла електрика, вода чи газопостачання