Найбільш розповсюджені вибухові знахідки можна умовно поділити на три категорії: бомби, ракети, крупнокаліберні снаряди, їх залишки; гранати; міни. Бомби, ракети, снаряди Авіаційні бомби зазвичай легко виявити за характерними ознаками: всі вони мають великий розмір та вагу, зазвичай зовнішньо циліндричної форми з характерними аеродинамічними стабілізаторами в хвостовій частині. При знаходженні та ідентифікації авіаційної бомби категорично забороняється робити дії, які можуть порушити положення знаряду, визвати вібрації коло нього або напряму фізично впливати на корпус бомби. У разі порушення цих правил вибуховий компонент в головній або донній частині може детонувати. Авіаційні ракети завжди мають довжину понад два метри. У своїй конструкції містять реактивний двигун, додаткові рулі та декілька стабілізаторів у вигляді лопатей. Вони необхідні для коригування курсу польоту ракети. Техніка безпеки при виявленні такої ракети в цілому така ж, як з авіаційними бомбами: категорично не можна порушувати положення ракети, не можна фізично та термічно впливати на неї. Але у випадку знаходження авіаційної ракети ніколи не користуйтеся телефоном або іншими засобами радіозв’язку – через це ракета може детонувати. Протитанкові керовані ракети. Знайти таку ракету, що не розірвалася, складно, тому що вони обладнані вибухниками ударної дії з функцією самоліквідації. Це означає, що навіть якщо така ракета не попала в ціль – скоріш за все вона вибухне при ударі об землю. Але, якою маленькою не була б вірогідність, вона є. Характерною зовнішньою рисою протитанкових ракет є стабілізатори у вигляді «оперення» - декілька тонких металевих чотирикутників (зазвичай чотирьох) в хвостовій або головній частині. Деякі з таких ракет зовні мають проводи, які йдуть від пускової установки. У разі виявлення такого снаряду ніколи не можна перерізати їх. В залишку техніка безпеки така ж: не підходити, не чіпати, не робити дій, що можуть «порушити спокій» снаряду, що лежить на землі. Балістичні ракети мають довжину понад три метри. Дуже схожі на авіаційні ракети. Також містять у конструкції реактивний двигун, стабілізатори та додаткові рулі для корегування курсу польоту. Техніка безпеки у разі виявлення ідентична з випадком виявлення авіаційної ракети: не користуйтеся засобами радіозв’язку (телефон, рація, тощо), не впливайте на ракету та площу біля неї фізично, бо через це може статися детонація. Реактивні снаряди. Довжина таких снарядів понад два метри, іноді – більше. Зазвичай споряджаються вибухниками або дистанційними трубками, які можуть відділятися під час польоту ракети, а також відкидним оперенням, яке є стабілізатором. Можуть додатково споряджатися різними бойовими компонентами: касетними, осколково-фугасними, запальними та іншими, що робить такі снаряди ще небезпечнішими. При виявленні не можна допускати механічного, термічного та взагалі будь-якого контакту з корпусом снаряду, намагатися перемістити снаряд, розібрати його або проводити які завгодно земельні роботи біля ракети, що не розірвалася. Касетні боєприпаси зазвичай мають невеликий розмір. Деякі з таких боєприпасів схожі на алюмінієві банки, то ж будьте обачні. Комплектуються вибухниками ударної дії з механізмом самоліквідації, стабілізаторами у вигляді стрічок, парашутів або оперення. Бувають різні за формою, розміром та кольором. При знаходженні не можна торкатися, бити, розбирати, переміщувати, проводити земельні роботи біля бойового елементу. Мінометні міни зустрічаються різного розміру, в залежності від калібру (60 мм, 82 мм, 120 мм). Споряджаються вибухниками або дистанційними трубками та стабілізаторами у вигляді оперення. Найчастіше їх можна зустріти там, де були активні бойові дії, бо міномет – дуже ефективна протипіхотна зброя. У разі виявлення не можна торкатися, розбирати, самостійно знешкоджувати, переміщати, проводити роботи біля снаряду. Гранати Постріли осколкової гранати. Завжди мають невеликий розмір, бо постріл робиться зі спеціального гранатомету або підствольної модифікації зброї. У конструкції містять вишибні заряди та стабілізатори у вигляді пояску на корпусі. Комплектується вибухниками з можливістю самоліквідації. Помітити такий постріл, що не розірвався, дуже складно, але якщо вже помітили – відійдіть на безпечну відстань, повідомте інших про знахідку, сповістіть ДСНС або поліцію про знахідку. Не можна виконувати будь-які впливи на снаряд, переміщувати, розбирати, торкатися, намагатися самостійно знешкодити, тощо. Ручні гранати мають відносно невеликий розмір, комплектуються запалами дистанційної або ударно-дистанційної дії, іноді встановлені на розтяжку. Категорично забороняється торкатися ручних гранат руками, впливати на них механічно, термічно або якось інакше, переміщувати, розбирати, відкручувати щось від гранати. У разі виявлення розтяжки – не можна перерізати проводи, троси, нитки, тощо, які ведуть до вибухонебезпечного предмету. Міни Міни-пастки мають невеликий розмір, працюють за принципом розвантаження. Зазвичай їх кладуть під якісь цінні речі, вага яких (в залежності від типу міни) не менше 300 грамів. Коли міну підіймають з міста закладки – спрацьовує металоелемент, який вбудований у кришку. Він надає імпульс для вибухоелемента та підриву вибухової речовини. Відомі випадки, коли міни-пастки ставили під протипехотні міни. Також деякі з мін-пасток можуть працювати як часовий детонатор для підриву більш потужного заряду. У разі виявлення підозрілого предмету – пам’ятайте, під ним може бути міна-пастка. Категорично не можна впливати фізично, термічно та інакше, переміщувати, торкатися, намагатися знешкодити самостійно. Протипіхотні міни осколкової дії в більшості випадків установлюються на поверхні, або в товщі ґрунту. Після цього – маскуються під окруження. Зазвичай встановлюються на розтяжку або в керованому вигляді. Мають різноманітні форми в залежності від моделі, ґрунту та інших факторів: у вигляді сталевих банок, корпус випуклої форми, форму випуклого кругу, форму невеликої металевої коробки. Деякі з протипіхотних мін обладнані механізмом самоліквідації. У разі виявлення забороняється виконувати впливи на корпус міни, переміщувати їх, проводити земельні роботи, відокремлювати компоненти, перерізати троси та дроти, що йдуть до або від вибохивнуків міни, намагатися самостійно знешкоджувати міну. Протипіхотні фугасні міни мають невеликий розмір. Як і звичайні протипіхотні міни, встановлюються на поверхні землі, або в товщі ґрунту. Єдиним механізмом спрацювання міни є натискна дія. Як тільки на міну наступає людина (або великий звір, залежить від параметрів самої міни та мінімальної/максимальної ваги детонування) відбувається вибух. Корпус таких мін зазвичай зроблений з пластику, датчиком цілі виступає верхня частина міни, яка виглядає як диск або хрестовина. Деякі з таких мін споряджаються механізмами самоліквідації. У разі виявлення протипіхотної фугасної міни не можна впливати на неї у будь-який спосіб, переміщувати, торкатися, натискати на корпус міни, проводити будь-які земельні роботи поруч з міною. Протитанкові міни дистанційного мінування. Встановлюються зазвичай на поверхні ґрунту за допомогою спеціальних засобів дистанційного мінування. Мають датчик цілі у вигляді пластикового або металевого корпусу міни. Зазвичай обладнані механізмом самоліквідації. Деякі з протитанкових мін працюють за принципом зміни магнітного поля, тобто спрацьовують від металевих предметів, що знаходяться поруч. Через це, у разі виявлення такої міни, забороняється використання засобів зв’язку поряд з ними. Не можна торкатися руками, переносити, розбирати, впливати на корпус міни фізично, або у будь-який спосіб, та підходити до таких мін ближче ніж на п’ятнадцять метрів. Протитанкові міни фугасної дії в основному встановлюються на поверхні ґрунту та маскуються, як і у випадку с фугасними протипіхотними мінами. Більшість моделей таких мін має сталевий корпус, але деякі обладнані корпусом з поліетилену. Іноді використовуються разом з мінами-пастками. Можуть бути обладнані різними типами вибухників: натискної дії або вибухників, що працюють за принципом зміни магнітного поля, тобто спрацьовують від металевих предметів що знаходяться поряд з міною. У разі виявлення такої міни забороняється використання телефонів або інших засобів радіозв’язку поряд з міною, виконувати будь-які впливи на корпус міни або вибухника, переміщувати міни з того місця, на якому їх знайшли, проводити будь-які земельні роботи біля міни, розбирати її, перерізати проводи, троси та інші засоби, які йдуть до вибухників міни, намагатися самостійно знешкодити міну. Бережіть себе, будьте пильними, дотримуйтесь правил безпеки! За основу статті були взяті матеріали з офіційного сайту ДСНС України Підготував Олексій Дмитренко Фото з сайту ДСНС України