Окупаційні адміністрації на захопленій частині Луганщини регулярно публікують списки квартир, будинків та іншої нерухомості, яку оголошують такою, що має ознаки «безхазяйного» майна. Власникам дають обмежений час для звернення до окупаційних структур, після чого нерухомість можуть перевести до так званої «муніципальної власності». Однак внесення квартири чи будинку до такого списку не позбавляє власника його прав за українським законодавством. Ба більше, українські державні органи не радять повертатися на окуповану територію лише для того, щоб намагатися довести окупантам право на своє житло. Розбираємося, що можна зробити власнику вже зараз. Окупаційне «вилучення» не припиняє право власності в Україні Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» гарантує збереження за громадянами права власності на нерухомість на ТОТ, якщо вона була набута відповідно до українського законодавства. Органи, створені окупаційною владою, є незаконними, а їхні рішення та документи за загальним правилом не створюють юридичних наслідків в Україні. Набуття та припинення права власності на нерухомість, розташовану на ТОТ, має здійснюватися відповідно до законодавства України. Тому оголошення окупантами квартири «безхазяйною» та навіть її подальше оформлення за російськими правилами не означає втрату українського права власності. Не потрібно їхати на окуповану територію, щоб доводити право власності Уповноважений Верховної Ради України з прав людини прямо зазначає: власнику, який набув майно відповідно до українського законодавства, не потрібно доводити своє право перед окупаційною владою. Омбудсман також застерігає від повернення на ТОТ заради спроби врятувати нерухомість від так званої «націоналізації». Взаємодія з окупаційними структурами може створювати ризики для життя, здоров’я та особистої свободи. Крок 1. Перевірте документи на нерухомість Насамперед потрібно зібрати і зберегти все, що підтверджує право на квартиру чи будинок. Це може бути: - договір купівлі-продажу, дарування або міни; - свідоцтво про право власності; - свідоцтво про право на спадщину; - рішення суду; - технічний паспорт; - старі документи БТІ; - витяги та інші документи про державну реєстрацію. Бажано мати не лише оригінали, а й електронні копії, збережені окремо. Омбудсман радить також перевірити, чи є інформація про нерухомість у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Інформацію з реєстру можна отримати через ЦНАП, державного реєстратора або нотаріуса. Онлайн-послуга Дії з отримання такої довідки станом на жовтень 2026 року позначена як тимчасово недоступна. Крок 2. Якщо право залишилося тільки в старих документах БТІ — це не означає, що воно втрачено Особливо поширена проблема на Луганщині — квартири та будинки, право на які оформляли ще до появи сучасного електронного реєстру. Міністерство юстиції пояснює: якщо право власності до 1 січня 2013 року було зареєстроване в БТІ лише на папері, такі документи залишаються чинними. Закон не зобов’язує власника повторно реєструвати таке право. Водночас Мін’юст рекомендує в умовах війни внести відомості до Державного реєстру речових прав, оскільки паперові документи та архіви БТІ можуть бути втрачені або залишитися на окупованій території. Для нерухомості, розташованої у Луганській області, подати документи на реєстрацію можна будь-якому державному реєстратору або нотаріусу в Україні, незалежно від місця розташування майна. Якщо архів БТІ залишився на ТОТ і реєстратор не може підтвердити стару реєстрацію, право власності можна доводити через суд. Такий випадок у жовтні 2026 року описала система Безоплатної правничої допомоги. Власник квартири на Луганщині мав свідоцтво про право власності 2001 року, але архів БТІ залишився на окупованій території. Реєстратор відмовив йому в реєстрації, після чого суд визнав наявні документи достатніми та зобов’язав провести державну реєстрацію. Детальніше про це можна прочитати тут: Поради Мін’юсту щодо старих документів БТІ І тут: Приклад справи про квартиру на Луганщині Крок 3. Збережіть окупаційне оголошення Якщо ваша адреса з’явилася у списку «безхазяйного» майна, цю публікацію варто зафіксувати як доказ. Збережіть: - скриншоти всього оголошення; - дату його публікації; - назву окупаційної структури, яка його оприлюднила; - посилання на публікацію; - сторінки зі списком адрес; - повідомлення про встановлений окупантами строк для «підтвердження» власності; - фото оголошень на будинку, якщо їх можуть безпечно зробити люди, які там перебувають; - відомості про заселення сторонніх осіб, опечатування або інші дії з квартирою. Омбудсман рекомендує максимально фіксувати факти незаконного заволодіння нерухомістю та самовільного заселення. Такі публікації можуть знадобитися і для міжнародного Реєстру збитків. Крок 4. Повідомте про спробу вилучення українські органи Якщо стало відомо, що окупаційні структури вже розпочали процедуру вилучення квартири чи будинку, Уповноважений Верховної Ради з прав людини рекомендує повідомляти про це українські правоохоронні органи та Офіс Омбудсмана, додаючи документи на майно й наявні докази. До Уповноваженого можна звернутися через гарячу лінію 1678, з-за кордону — +380 44 299 74 08, а також електронною поштою hotline@ombudsman.gov.ua Відомості про можливі злочини російських окупаційних структур також можна передати через державний портал Офісу Генерального прокурора для документування воєнних злочинів. Там можна додати опис події, місце, фото, відео та інші матеріали. Правову кваліфікацію конкретного випадку визначатимуть правоохоронці. Крок 5. Подайте заяву до міжнародного Реєстру збитків Для власників нерухомості на ТОТ уже відкрита категорія A3.6 «Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях». Заяву через Дію можуть подати громадяни України, які є власниками або співвласниками житлової чи нежитлової нерухомості на ТОТ і після 24 лютого 2022 року втратили доступ до неї або можливість нею розпоряджатися. Якщо власників декілька, кожен співвласник подає окрему заяву. До заяви можна додати документи на право власності та докази втрати контролю над майном. Дія окремо називає серед можливих доказів акти окупаційної влади, а також оголошення чи публікації окупаційних структур про необхідність переоформлення права власності. Тобто оприлюднений окупантами список «безхазяйних» квартир може бути важливим доказом. Подати заяву A3.6 до міжнародного Реєстру збитків При цьому подання заяви не означає, що компенсацію виплатять одразу. Наразі Реєстр збирає заяви та докази. Розгляд їх по суті й визначення розміру компенсації здійснюватиме майбутня компенсаційна комісія. Підготував Олексій Дмитренко