Кабмін під час чергового засідання 30 грудня затвердив новий порядок військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. 3 січня уряд оприлюднив текст відповідної постанови (№ 1487 від 30 грудня 2022 р. Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів). Як зрозуміло вже з назви постановй, в ній окрім іншого йдеться і про призовників - але під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу в Україні не проводиться. Нова постанова Кабміну передбачає, що відтепер призовників братимуть на облік у віці від 16 років, а не із 17, як це було раніше. На обліку ставатимуть до 27 років. Взяттю на військовий облік підлягають такі громадяни України: - військовозобов'язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування у запасі, - у їх числі - жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, - також за власним бажанням на облік можуть стати жінки, що мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міністерством оборони України (у списку 14 споріднених спеціальностей та 7 професій). На військовий облік громадян України беруть (або знімають з нього): - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати), - органи СБУ (резервісти запасу служби), - підрозділи Служби зовнішньої розвідки (резервісти запасу СЗР). У тому випадку, якщо громадяни України прибули з тимчасово окупованих територій, то перш ніж їх візьмуть на персонально-первинний чи персональний військовий облік вони мають бути оформлені на облік, як внутрішньо переміщені особи та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦК та СП). Загалом облік ведуть: центральні і місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи; органи місцевого самоврядування; органи військового управління; військові частини ЗСУ та інші законні військові формування; правоохоронні органи спецпризначення; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати); підприємства, установи та організації; заклади освіти; заклади охорони здоров’я. Щодо мобілізації жінок Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, у ефірі національного телемарафону заявила, що мобілізація жінок в Україні буде добровільною до 2026 року. За її словами, наразі на фронті за власним бажанням перебувають близько 5 тис. жінок. «Немає мобілізації жінок. Зараз є зміни, які стосуються системи обліку. До 2026 року навіть українки, які мають медичну спеціальність - єдину, за якою вони можуть підлягати мобілізації, не матимуть обов'язкової постановки на облік. Інші професії - тільки у добровільному порядку», - зазначила заступниця міністра. Водночас Маляр наголосила, що зміни щодо спрощення системи призову були заплановані й розроблені Генеральним штабом ще до початку широкомасштабного російського вторгнення. Вона додала, що там немає нічого, щоб ускладнювало ситуацію резервістів, призовників, людей, які знаходяться на обліку. Йдеться про спрощення системи обліку. Нова класифікація видів обліку Згідно з постановою відтепер військовий облік, окрім поділу на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, розділяється також ще на кілька видів. З урахуванням обсягу та деталізації: - персонально-якісний (передбачає облік персональних та службових даних стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру); - персонально-первинний (облік відомостей стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці - тобто його можуть вести виконавчі органи сільських, селищних, міських рад); - персональний (облік відомостей за місцем роботи (служби) або навчання - покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій). За призначенням: - загальний - на такому обліку перебувають військовозобов'язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час; - спеціальний - це військовозобов'язані, які відповідно до закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час. Військовий облік через Дію Військовий облік має вестися через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів. В цьому реєстрі роблять первинний запис чи актуалізують дані про призовників, військовозобов'язаних чи резервістів. Якщо ж такі дані не включено до Єдиного реєстру, то призовник, військовозобов'язаний або резервіст може за власним бажанням подати відомості для включення до нього. Це можна буде зробити під час формування декларації про місце проживання з використанням засобів порталу Дія – за умови запровадження відповідної інформаційної взаємодії. Водночас терміни початку роботи такого функціоналу Дії в постанові не вказано. Лише зазначається, що Міністерство оборони України має визначити і встановити «механізм та вимоги до технічного опису сервісу електронної інформаційної взаємодії між порталом Дія та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Поряд з цим у Міністерстві цифрової трансформації України (далі Мінцифри) зазначають, що новий порядок узяття на військовий облік не передбачає, що повістки надходитимуть через Дію, повідомляє редакція The Village Україна. «Ні ця постанова, ні будь-яка інша не передбачає надходження повісток через Дію. У нашому плані роботи поки немає таких завдань», – пояснює Мстислав Банік, керівник із розвитку електронних послуг Мінцифри. Згідно з новою постановою Кабінету міністрів, у Дії має з'явитися новий сервіс - електронний військовий квиток. Як його впроваджуватимуть і як працюватиме сервіс, поки що не розповідають. «Ще багато моментів потрібно доопрацювати разом з Міністерством оборони України. Більшість державних сервісів та послуг майже завжди передбачають можливість їх запровадження онлайн в Дії. Війна показала, що доступність цифрових сервісів для громадян – одне з пріоритетних рішень», – додає Мстислав Банік. Військовозобов’язані за кордоном В постанові Кабміну більш детально прописано вимоги щодо військового обліку тих українців, які живуть за кордоном і офіційно стоять на тимчасовому консульському обліку. Якщо ж такі громадяни досягли призовного віку і не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу, закордонні дипломатичні установи України мають повідомляти їм про початок чергового призову громадян України на строкову службу (тобто в цьому пункті йдеться про потенційних строковиків). Крім того, в разі проведення мобілізації в Україні та у воєнний час (або в особливий період) українські дипломатичні установи мають «сприяти поверненню військовозобов'язаних та резервістів в Україну». Цей пункт постанови викликав найбільший резонанс у суспільстві, адже він стосується поточної ситуації: в Україні триває оголошена ще в лютому 2022 року мобілізація і режим воєнного стану. Однак додаткових роз’яснень про те, як саме повертатимуть таких резервістів в Україну, у постанові Кабінету міністрів немає. Можливо, щодо цього уряд надасть роз’яснення згодом. Постанова також покладає на українські закордонні дипломатичні установи ще два важливих зобов’язання: - протягом 7 днів після того, як громадянин України стає на консульський облік за кордоном (або знімається з нього) дипустанова має повідомити про призовника, військовозобов'язаного або резервіста відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ або підрозділам Служби зовнішньої розвідки України (за місцем їх перебування на військовому обліку); - дипустанови мають вести списки призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку і стоять на військовому обліку; такі списки дипломати зберігатимуть протягом п’яти років (у формі зазначаються особисті дані, адреса проживання за кордоном, дата взяття на консульский облік чи зняття з нього та орган в Україні, у якому громадянин перебуває на військовому обліку). Андрій Новак, адвокат юридичної компанії «Міллер», у коментарі виданню The Village Україна зазначає, що на консульський облік за кордоном треба ставати, коли перебуваєш там понад три місяці (для прикладу, саме три місяці можна перебувати в ЄС за безвізовою угодою). «Консульський облік військовозобов’язаних був і до ухвалення постанови. Єдине, що змінилося – це те, що консульства повинні інформувати громадян, які стоять на консульському обліку, про призов на строкову службу. Навряд чи це буде примусово, швидше у форматі email-розсилки», - вважає Андрій Новак. Працевлаштування та навчання за умови взяття на військовий облік Нова постанова передбачає, що державні органи та органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації мають перевіряти наявність військово-облікового документа під час прийняття на роботу чи навчання. Військово-обліковими документами вважаються: - для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці; - для військовозобов'язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного; - для резервістів - військовий квиток; - відображення в електронній формі інформації, що міститься у вищезазначених документах (може пред’являтися з використанням мобільного додатка порталу Дія) Відповідно, під час прийняття на роботу чи навчання призовники, військовозобов'язані та резервісти мають підтвердити особистим підписом ознайомлення з правилами військового обліку. Крім того, підприємства, установи, організації та органи влади мають у семиденний строк повідомити територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ чи підрозділи Служби зовнішньої розвідки про: - прийняття на роботу (навчання) військовозобов'язаного, призовника чи резервіста; - звільнення його з роботи, - завершення навчання (відрахування із закладу освіти). Якщо ТЦК та СП (або інший уповноважений орган) видає розпорядження оповістити працівника про необхідність прибуття до ТЦК (СБУ, Служби зовнішньої розвідки тощо), то роботодавець зобов’язаний видати наказ, ознайомити з ним працівника, а копію наказу в триденний строк надіслати до органу, який видав розпорядження. Також надавати інформацію про призовників, військовозобов'язаних та резервістів також мають центри зайнятості - міські, районні, міськрайонні та філії регіональних центрів. Після реєстрації осіб як безробітних вони мають протягом семи календарних днів передати інформацію після отримання запиту відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати). Побудинковий обхід для уточнення даних військовозобов’язаних Нова постанова передбачає, що не рідше ніж один раз на рік облікові дані карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на персонально-первинному військовому обліку у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад мають звірятися: - з обліковими даними у списках персонального військового обліку підприємств, установ та організацій, в яких вони працюють (навчаються); - з документами щодо реєстрації місця проживання фізичних осіб або з відповідними даними порталу Дія; - з місцем фактичного проживання призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У постанові зазначається, що таке звіряння може здійснюватися «шляхом подвірного обходу» - відповідно до графіка звіряння, затвердженого розпорядженням сільського, селищного, міського голови. Під час такого звіряння мають перевірити наявність та стан військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Обов’язок актуалізації даних Якщо ж призовник, військовозобов'язаний або резервіст змінив адресу проживання чи інші персональні дані, він зобов’язаний особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни в той орган, де він перебуває на військовому обліку - у тому числі через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи. Якщо військовозобов’язаний у такий спосіб не актуалізував інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, то має особисто (так само в семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних): - прибути з паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки вже за новим місцем проживання; - стати там на військовий облік (або ж знятися з військового обліку чи внести зміни до облікових даних). Юристи громадської організації «Юридична сотня» повідомляють про ще одне нове зобов’язання: звіряти не рідше одного разу на п’ять років власні персональні дані з обліковими даними ТЦК та СП, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки. При цьому призовники, військовозобов'язані та резервісти не можуть змінювати місце проживання без дозволу керівника ТЦК та СП з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час. Утім, таке ж зобов’язання було і в попередній редакції постанови. Як відзначають юристи, ця постанова Кабінету міністрів насправді ж не змінює докорінно взяття на військовий облік. Швидше це більш упорядковані положення попередньої постанови, яку склали ще у 2016 році й постійно вносили туди зміни (у 2019, 2020, 2021 та 2022 роках). «Положення про взяття на облік могли змінитися текстово, але фактично не змінилися за змістом. Деякі нюанси можуть стосуватися роботи центрів комплектування, але для звичайних громадян змін майже немає, окрім того, що стати на військовий облік можна буде через додаток Дія», - каже Андрій Новак. Підготував Євген Голобородько Фото з мережі Інтернет Читайте також: Хто може виїхати з України законно Отримуйте новини там, де зручно! Ми в Telegram Ми в Facebook Ми в Instagram Ми в Viber П.С. Обов'язково поставте лайк, щоб ми знали, що матеріал вам сподобався!