Частіше за все судді розглядають справи про спричинення тяжких психологічних травм без проявів фізичного насилля. Приклади домашнього насилля З початку поточного року до Старобільського райсуду надійшло 44 звернення від жителів Старобільського району щодо домашнього насилля. Так, наприклад, у Старобільську по вул.Чехова на початку березня 2021 року додому повернувся чоловік у стані алкогольного сп'яніння, який поводив себе агресивно - штовхав та погрожував фізичною розправою. А у селі Веселе по вул.Миру наприкінці січня поточного року чоловік, повернувшись додому напідпитку, вчинив домашнє насилля стосовно своєї співмешканки. Так, чоловік виражався в адресу жінки нецензурною лексикою та виганяв з дому. Поспілкувавшись із Олександром Форощуком, ми дійшли висновку, що історії домашнього насилля дуже схожі між собою. Історія класична - напідпитку чоловік приходить додому, починає лаятися нецензурною лексикою на жінку та дітей. До цього додається ще примусове вигнання з будинку. А інколи - погрози фізичною розправою, штовхання. Такими діями кривдники завдають тяжкої психологічної травми членам своєї сім'ї. - У таких випадках викликається поліція та складається протокол про адміністративне правопорушення (якщо немає ознак фізичного насилля), - пояснює О.Форощук. - Але все частіше застосовується практика винесення приписів - заборонного або тимчасового. Що таке приписи Законодавством передбачено спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, зокрема: терміновий заборонний припис і обмежувальний припис стосовно кривдника. Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Заборонний припис може полягати в: - зобов'язанні залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи (крім випадків, коли кривдником є особа віком до 18 років); - забороні на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи (крім випадків, коли кривдником є особа віком до 18 років); - забороні в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків строком до 10 діб. Обмежувальний припис стосовно кривдника - це захід тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи і полягає в: - забороні перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою (крім випадків, коли кривдником є особа віком до 18 років); - усуненні перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; - обмеженні спілкування з постраждалою дитиною; - забороні наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; - забороні особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; - заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису приймається судом за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства, а якщо особа перебуває в закладі підтримки постраждалих осіб - за місцезнаходженням такого закладу. Основні види домашнього насильства Психологічне насильство може проявлятись у тому, що людина принижує та маніпулює вами, зневажає та ігнорує ваші бажання, думки, почуття. До цього виду насилля також відносять переслідування, постійний контроль з боку кривдника, погрози. Якщо вас ігнорують чи дискримінують через ваші переконання, віросповідання, національну, расову належність чи походження, шантажують – все це є одним із проявів психологічного насильства. Коли вас обмежують у доступі до грошей чи забороняють використовувати ваші кошти так, як ви вважаєте за потрібне, це можна вважати економічним насильством. До нього також слід віднести пошкодження вашого майна, перешкоджання в доступі до їжі, житла, майна, обмеження в можливості працевлаштування чи навчання, змушення до жебрацтва та шантажування. Якщо вас ґвалтують або примушують до небажаних сексуальних контактів, то це приклад сексуального насильства. Примус до сексу з іншими людьми, збочених форм сексуальних стосунків, до роботи у порноіндустрії чи секс-бізнесі, до вагітності чи аборту також вважаються виявом сексуального насильства. Фізичне насильство проявляється в побиттях, обмеженні вашої свободи, коли вас не випускають із власного дому або, навпаки, не впускають туди. Насильством слід вважати змушення до вживання алкоголю чи наркотиків. Погрози вбити чи навмисно створити ситуацію, яка може загрожувати вашому життю та безпеці, примусове переміщення в межах держави або за кордон, позбавлення їжі, сну чи відпочинку експерти також називають виявами домашнього насильства. Все про обмежувальний припис Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: 1. Постраждала особа або її представник; 2. У разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування; 3. У разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи - опікун, орган опіки та піклування. Заява про видачу обмежувального припису має містити: - найменування суду, до якого подається заява; - ім'я (ПІБ) заявника (у разі якщо заява подається в інтересах дитини або недієздатної особи - зазначається також ім'я (ПІБ) дитини або недієздатної особи) та заінтересованої особи (кривдника), їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі; - обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності). Справа про видачу обмежувального припису розглядається не пізніше 72 годин після надходження заяви до суду. Судові витрати у справах про видачу обмежувального припису не сплачуються. Обмежувальний припис підлягає негайному виконанню і видається на строк від 1 до 6 місяців та може бути додатково продовженим ще на строк не більше 6 місяців. Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи. Куди звертатись по допомогу Номер екстреного виклику поліції 102. Урядова «гаряча лінія» із протидії домашньому насильству 15-47. Безкоштовна Національна «гаряча лінія» протидії домашньому насильству 0 8000 500 3353 (зі стаціонарного) або 116 -123 (з мобільного). Національна дитяча "гаряча лінія": 0-800-500-225 або 772 (для дзвінків з мобільного). Управління дотримання прав людини Національної поліції України 044-254-75-88. Чат-боти протидії домашньому насильству (у Телеграм): @police_helpbot, @UDPLNPBOT, @Non_Violence_Bot. Центри протидії домашньому насиллю Поліція створила мобільні групи для протидії домашньому насильству в Україні. «Поліна» – це поліція проти насильства, у складі мобільних груп, які комплексно підходять до вирішення проблеми саме домашнього насильства. Так і у Сєвєродонецькому районному управлінні поліції у лютому 2021 року створено сектор з протидії домашньому насильству. Цей підрозділ був створений у лютому поточного року після позитивного завершення пілотного проєкту «Поліна». Враховуючи актуальність проблеми домашнього насильства та важливість оперативного реагування на нього, прийнято рішення про поширення цього досвіду та створення аналогічних груп у містах Лисичанськ та Рубіжне. Але це не означає, що в інших районах ніхто не буде реагувати на випадки домашнього насильства. Будуть виїжджати патрульна поліція, групи реагування, слідчо-оперативна група. Будуть вживатися всі необхідні заходи. Залишати історії В Україні запустили анонімний онлайн-щоденник «Мені здається», де постраждалі від домашнього насильства можуть розповісти свою історію і звернутися за допомогою. Про це повідомляє Міністерство юстиції. Історії потерпілих розподіляються на чотири категорії: економічне, фізичне, психологічне і сексуальне насильство. Кожна історія анонімна - за бажанням можна залишити контактні дані для зворотного зв'язку. Також на сайті є номери гарячих ліній, посилання на онлайн-платформу безкоштовних психологічних консультацій, на сайт про те, як розпізнати домашнє насильство. Платформу «Мені здається» запустили Інститут когнітивного моделювання, «Товариство Червоного Хреста України» і телеведуча Марія Єфросиніна. Марина Мухіна Фото Тетяни Костяннікової