Кожен громадянин України може отримати безкоштовно в приватну власність шість земельних ділянок різного цільового призначення, згідно з переліком наведеним у ст.121 ЗКУ, в межах визначених норм і один раз по кожному виду використання (ч.4 ст.116 ЗКУ). Зокрема, для ведення особистого селянського господарства можна отримати до 2 га. Для ведення садівництва - до 0,12 га, для індивідуального дачного будівництва - до 0,10 га, для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 га, у селищах - не більше 0,15 га, у містах - не більше 0,10 га. Також можна отримати ділянку для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території відповідної ради. Куди звертатися Якщо ви хочете отримати у власність земельну ділянку, то вам потрібно звернутися з клопотанням до органу, який розпоряджається цією землею - Держгеокадастр, сільська, селищна або міська рада (відповідно до ст. 122, 123 ЗК). Коли питання стосується земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах, то звертатися потрібно до відповідної сільської, селищної або міської ради. Якщо земля сільськогосподарського призначення належить до державної власності і знаходиться поза межами населеного пункту, то потрібно звертатися до відповідної райдержадміністрації. Сільськогосподарськими землями державної власності розпоряджається Головне управління Держгеокадастру відповідної області, а землями за межами населених пунктів комунальної власності розпоряджається відповідна рада - сільська, селищна, міська. У клопотанні потрібно зазначити цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання потрібно додати графічні матеріали, на яких зазначити бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорта й ідентифікаційного коду. Відповідна рада чи держорган мають розглянути клопотання протягом місяця і дати згоду на розробку проєкту землеустрою або вмотивовану відмову. Хоча на практиці підставою для відмови у видачі такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам містобудівної та іншої документації (генеральних планів, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій) відповідно до ст. 118 ЗКУ. Що далі Якщо рада все-таки дасть дозвіл на розробку проєкту землеустрою, то потрібно звернутися до землевпорядної організації, в якій працюють сертифіковані інженери-землевпорядники. Ця організація має виготовити проєкт землеустрою. Землевпорядники є в кожному населеному пункті, тому це не буде проблемою. Після цього проєкт землеустрою треба погодити з територіальним управлінням Держгеокадастру, а для земельних ділянок під будівництво в межах населеного пункту ще й з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради. Відповідні держоргани мають погодити проєкт землеустрою протягом 10 днів. Для відмови в погодженні також існує вичерпний перелік підстав, зазначених у ст. 186, 186/1 ЗКУ. Коли проєкт землеустрою погоджено, ви маєте звернутися до державного кадастрового реєстратора із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки в кадастрі. Реєстрація здійснюється протягом 14 днів. Потім знову потрібно звернутися до органу, який надав дозвіл на виготовлення документації із землеустрою, із заявою про затвердження проєкту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність. Орган має затвердити проєкт протягом 14 днів. Далі треба йти до державного реєстратора або нотаріуса, щоб зареєструвати право власності на земельну ділянку. Як процес оформлення може виглядати на практиці Насправді основні проблеми починаються ще на етапі вибору земельної ділянки, адже вільні ділянки на публічній кадастровій карті можуть належати власникам землі, які видали державні акти "старого" зразка. Також є практика, коли розпорядник землі може видати декілька дозволів на виготовлення землевпорядної документації на одну й ту ж ділянку, а затвердили лише одну. Щодо наявності вільних земельних ділянок можна писати запити, проте їх часто залишають без відповіді або ж дають відписки про те, що такої інформації немає. Тому краще шукати самостійно за допомогою публічної кадастрової карти і вже потім додавати графічні матеріали до клопотання. Дуже часто рада відмовляє в наданні згоди на розробку проєкту землеустрою з тих причин, що нібито відсутні земельні ділянки, хоча насправді вільна земля може бути в наявності. У такому разі потрібно звертатися з позовом до адміністративного суду, оскаржувати рішення ради чи іншого органу. Судова практика з цього питання досить позитивна, і якщо в ради не було підстав відмовляти, то суд рекомендує раді повторно розглянути відповідне питання з урахуванням рішення суду. Така позиція викладена, наприклад, в рішеннях Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 11.09.2019 у справі № 819/570/18 та від 23.05.2018 у справі № 825/602/17 та інших судових рішеннях. У деяких випадках суди не завжди дотримуються позиції Верховного Суду і просто зобов'язують відповідну раду повторно розглянути клопотання. Цей спосіб захисту є не дуже ефективним, адже рада, зазвичай, повторно відмовляє. Останнім часом причиною відмови надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою слугує нібито резервація тієї чи іншої ділянки за учасником АТО, оскільки першочергове право на отримання ділянок є саме в учасників АТО відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Перевірити перелік зарезервованих земельних ділянок можна на сайтах обласних управлінь Держгеокадастру. Трапляються випадки, що коли за ділянкою звертається учасник АТО, то йому відмовлять з тих причин, що ділянка не була зарезервована. Таких ситуацій теж досить багато. Погодження усіх видів документації за принципом екстериторіальності Із 1 травня 2020 року набула чинності постанова Уряду від 3 березня 2020 року №208 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 року № 580», яка передбачає погодження усіх видів документації із землеустрою територіальними органами Державного геокадастру за принципом екстериторіальності. Завдяки цьому знижені прояви корупційних ризиків та забезпечена прозорість дій під час погодження такої документації. Суть реформи полягає в тому, що на відміну від погодження за місцем розташування земельної ділянки, принцип екстериторіальності за визначенням дозволяє дотриматися об’єктивності та неупередженості під час розгляду документації, вчасності її опрацювання, усунення контактів між розробниками та експертами. Документація на погодження подається лише в електронній формі та через особистий кабінет сертифікованого інженера-землевпорядника. У такий спосіб вдасться зменшити часові затрати розробників та забезпечити комфортні умови надання адміністративних послуг громадам. Висновок про розгляд документації із землеустрою буде надсилатися розробнику на електронну пошту, скріплюватися лише ЕЦП та міститиме QR-код. Таким чином, необхідність додаткових печаток, штампів, звернень до територіальних органів тощо, зникає, а отже зникає і точка перетину замовника та чиновника. Покроковий порядок відведення земельної ділянки у власність У цій частині більш детально про документи, які вам знадобляться на кожному кроці. 1 крок. Отримання дозволу на розробку проєкту відведення земельної ділянки: - викопіювання із затвердженого генерального плану населеного пункту або детального плану території (є загальнодоступним та надається відповідною місцевою радою на запит заіцікавлених осіб); - графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки; - копію паспорта; - копію ідентифікаційного номера. 2 крок. Виготовлення та погодження проєкту відведення земельної ділянки. Після отримання рішення з дозволом на виготовлення проєкту відведення земельної ділянки, необхідно звернутись до відповідної землевпорядної організації, в штаті якої працюють сертифіковані інженери-землевпорядники, інженери-геодезисти, з метою розробки, погодження проєкту землеустрою та реєстрації ділянки в Державному земельному кадастрі. Середня вартість - 3-4 тис. грн. 3 крок. Реєстрація земельної ділянки в кадастрі (ДЗК). Реєстрація земельної ділянки в земельному кадастрі (ДЗК) здійснюється землевпорядною організацією, яка подає державному кадастровому реєстратору наступні документи: - заяву встановленого зразка; - погоджений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки; - спеціальний електронний обмінний файл (XML-файл); 4 крок. Затвердження проєкту відведення земельної ділянки. Після отримання позитивних висновків щодо проєкту відведення земельної ділянки від вищевказаних установ та організацій, необхідно звернутись до того ж державного органу, який надавав дозвіл на розробку проєкту землеустрою, та отримати рішення про затвердження проєкту землеустрою. Вказана рада приймає рішення про затвердження проєкту. 5 крок. Реєстрація права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Для реєстрації права на земельну ділянку та отримання витягу про реєстрацію права власності, необхідно звернутись в центр надання адміністративних послуг. Для реєстрації права власності на земельну ділянку реєстратору нерухомого майна треба подати наступний пакет документів: - оригінал рішення ради депутатів ОТГ про затвердження проєкту землеустрою; - оригінал витягу з ДЗК про реєстрацію земельної ділянки; - копія паспорта; - копія ідентифікаційного номера; - квитанції про оплату послуг реєстрації. В результаті реєстрації державним реєстратором видається витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який підтверджує реєстрацію права власності на земельну ділянку. Марина Мухіна Фото автора За консультацію у підготовці матеріалів сторінки дякуємо спеціалістам ТОВ землевпорядної фірми "ЛАН"