У 1953 році 8 березня відомий письменник М. Рильський відправив листа до Старобільська молодому поету Анатолію Порохні. Зберігалася фотокопія цього листа і маємо можливість ознайомитися з текстом: "Тов.(товариш) Порохня! Колись Ви присилали мені вірші - якщо у Вас є нові, то раджу послати до "Кабінету молодого автора" (Київ, вул. Ворошилова 3, Спілка Раб. письменників України) - я надто завантажений, - а у Ваших недоведених (?) спробах почувається, по-моєму, якась "іскорка". Хотів би не помилитися. М. Рильський 8.ІІІ.53" Анатолій Єфимович Порохня за своє життя не видав своїх книжок. Дві збірки - "Я в природу вошел" та "Божественная поэзия", присвячені його творчості та життю - вийшли після смерті цієї непересічної людини. Художник зі Старобільщини Олександр Судаков в одному з інтерв'ю пригадував цього поета-філософа: "Він жив у тісній комірці, де були солдатське ліжко, стілець та скриня (замість столу), у котрій зберігалися рукописи... У рідному Старобільську Порохня жив під наглядом КДБ, часто навідувалася міліція, погрожували: "ми тебе відправимо на лесоповал, ти - дармоїд". А він говорив :"Я працюю" і показував свої рукописи...Його творчисть - справжня поезія, український авангард. І це попри ти, що А. Порохня практично був відірваний від великої літератури та культури. Майже все життя провів в Старобільську, багато часу проводив на річці, природа його годувала. Він часто бідував, але жодного разу не здався, увесь час виявляв себе як поет... А коли його називали Анатолієм Юхимовичем, казав: "Я для всіх Толя" Дмитро Лук'яненко